fbpx
Павло днями зайшов і попросив Рому звозити його до магазину по запчастини. Рома зібрався та поїхав. А повернувшись, розповів мені таке. Стас, поки його мати спала, замовив планшет за 24 тисячі гривень в інтернет-магазині, сплативши своє придбання онлайн за допомогою кредитної картки матері. Аліна та її мати, дізнавшись про вчинок сина та онука, розчулилися: – Справжній чоловік росте! Сказав – зробив!
У сусідів кілька днів таке, аж стіни трясуться. За стіною у нас живе сім’я:
Як тільки Ліля переконалася, що Володя справді буде зі мною розлучатися, миттю поміняла своє здивування на єхидну посмішку. Я тим часом непомітно увімкнула у своїй сумочці на телефоні диктофон. Вся наша подальша розмова була записана. І хоча я й пообіцяла зовиці, що не покажу цей запис її брату, та обіцянки я не стримала
Як тільки Ліля переконалася, що Володя справді буде зі мною розлучатися, миттю поміняла своє
Коли ми познайомилися з моїм майбутнім чоловіком Денисом, були дуже молоденькі, свекруха Ірина Тимофіївна була проти нашого шлюбу, і ні, це не через вік, а через те, що я була родом з села. Коли народилася донька, то це взагалі було щось, онучку вона не прописувала, теж примовляючи: “Ваша дочка виросте і відбере у мене все!” Моя свекруха, щоб не дісталося раптом щось внучці, приватизувала квартиру в рівних частках на себе і на дочку свою, на той час їй було років 12, а старшому синові ні чого не дісталося
Коли ми познайомилися з моїм майбутнім чоловіком Денисом, були дуже молоденькі, свекруха Ірина Тимофіївна
Свекруха на тижні запросила на ювілей. Святкувала вона дома, але гостей мало бути чимало. Після роботи ми з чоловіком пішли в торговий центр за подарунком. Обходили стільки бутиків, а в кінцевому результаті, придбали підставку під зубні щітки. Давид ще й наголосив, – Це від нас з Маринкою, – а я ледь під землю не провалилася від сорому. Погляд свекрухи не забуду ніколи
Свекруха на тижні запросила на ювілей. Святкувала вона дома, але гостей мало бути чимало.
Коли чоловік прийшов з роботи, Матвійко грався в прихожій, а я готувала вечерю. На мені лиця не було. Я це прекрасно сама знала, та Василь не посоромився і наголосив на цьому. Я не знаю, як мамочки справляються з двома, а то і трьома дітьми, оскільки я з однією дитинкою ледь ногами перебираю. Ввечері прийшла мама, і в нас була серйозна розмова
Коли чоловік прийшов з роботи, Матвійко грався в прихожій, а я готувала вечерю. На
Я прийшла з роботи і побачила на дивані сина. Стас вже одружений, йому двадцять п’ять, і він з дружиною живе окремо. Ми бачимось з ними у вихідні, але стараємось не лізти у їх молоду сім’ю. Та побачивши вираз обличчя сина, щось підказало, що в них не все гладко. І я не помилилася. В найцікавішому місці розмови в квартиру увійшов чоловік
Я прийшла з роботи і побачила на дивані сина. Стас вже одружений, йому двадцять
І тільки коли ми з чоловіком поїхали до області, щоб на власні очі подивитися, чим же там займається наш син, і чому його виключають з коледжу, то дізналися всю правду. – Мамо, я закохався. Віка живе з батьками. Щоб ми завжди були разом, вона зробила мені “ліжко-місце” на кухні. – Ну чим тільки батьки цієї Віки думали? Павлу ще навіть вісімнадцять не виповнилося
І тільки коли ми з чоловіком поїхали до області, щоб на власні очі подивитися,
Внучка була щаслива, ну чого ще потрібно бабусі? Після нашої довгенької прогулянки, Кіра пішла в свою кімнату красуватися перед дзеркалом, а Галина з суворим обличчям покликала мене на розмову в кухню. З того дня в квартирі дітей я не була, хоча минув вже рік
Внучка була щаслива, ну чого ще потрібно бабусі? Після нашої довгенької прогулянки, Кіра пішла
Коли Марину Степанівну проводжали в останню путь, то у дворі не було де яблуку впасти. Прийшли і колишні співробітники, і друзі, і саме собою, родичі. Її любили і поважали. Я ледь стояла на ногах. Навіть не знаю, як би я впоралась, якби ж не Олег, “подарунок”, з яким мене звела свекруха, хоча ні – мама, не інакше
Коли Марину Степанівну проводжали в останню путь, то у дворі не було де яблуку
Надія зробила кілька ковтків чаю, а потім зі щасливим обличчям повідомила нам з мамою, що вони чекають дитину. Я здивувалася, оскільки вони, як і ми з чоловіком, не мають власного житла, і вже надумали стати батьками. Ми ж вирішили з цією справою почекати, хоча я й старша сестра. Але сюрпризи на цьому не закінчилися. – Яно, а тобі не здається, що це з вашого боку не красиво, жити з мамою, поки ми на орендовану витрачаємось?
Надія зробила кілька ковтків чаю, а потім зі щасливим обличчям повідомила нам з мамою,

You cannot copy content of this page