iBilingua

Вже давно вирішено, що хата, в якій живемо з чоловіком, колись перейде сину та невістці. Та останнім часом помічаю, що не гідні вони такого “подарунку”. В нас з Мар’яном є ще дочка. В свій час ми їй з квартирою допомогли, ось і вирішили, що по-чесному буде заповіт на Івана зробити. Та все йде до того, що своє рішення ми змінимо. І нехай Іван у всьому винить себе, чи свою ліниву дружиноньку

Вже давно вирішено, що хата, в якій живемо з чоловіком, колись перейде сину та

життєві історії 0

Вся родина від мене відвернулася, коли дізналася правду. Насправді, я не хотіла влізати в чужу сім’ю, але коли зрозуміла, що Юра нічого не відчуває до своєї Олесі, то вирішила все взяти в свої руки. Річ в тім, що Олеся не стежила за собою так, як це роблю я. Його дівчатка приходять до нас, ми разом гуляємо. Він зі мною щасливий, а я з ним, а це найголовніше! Життя ж одне!

Вся родина від мене відвернулася, коли дізналася правду. Насправді, я цього не хотіла роботи,

життєві історії 0

Я повинна мовчки прислуговувати чоловікові та його батькам. І це все зрозуміло, але мене почало турбувати питання фінансів. Ми орендуємо з Вадимом житло. Щоразу, коли мій чоловік залишається у своїх батьків, вони обов’язково попросять грошей на всякі дрібниці

Коли ми одружилися з Вадимом, все було чудово, але тільки до певного часу. А

життєві історії 0

Я зрозуміла, що мати далеко не свята. Мені довелося нелегко, бо мати часто міняла чоловіків. Зараз живу в Німеччині, додому повертатися не планую. Мати дізналася, що я вже працюю, і постійно просить грошей, хоче щоб я їй щомісяця переводила по 10 000 гривень на карту

Мої батьки розлучилися, коли мені було 12 років. Я вже тоді розуміла, що винна

життєві історії 0

Син мій виїхав в Англію на заробітки за рік до вторгнення, він там будує. Раніше у нас зі Льова був прямий переліт в Лондон, то ж Роман раз на кілька місяців бував удома, невістка з дитиною літали до нього. Тепер це не можливо. Приїхала я до них на тиждень і одразу помітила в Олені зміни. Коли невістка була на роботі, я зробила “ревізію” в квартирі і знайшла таки обмінну карту! А квартира ж моя

Сама я живу в селі Львівської області, давно розлучена. Господарство вже не тримаю, лиш

життєві історії 0

В моєї сусідки Люби дві дочки живуть в Італії. Як виїхали на заробітки, так там з сім’ями й осіли. Люба ж з чоловіком світу білого не бачать: гуси, кури, корови. Я недавно приїхала з Болгарії, діти мене за “няньку” брали. А після прийшла Любі похвалитися, а вона своїм в Італію гроші складає. “Ти що, думаєш їм там добре живеться?” Я ж того смартфона маю, і за її дітьми стежу. В них і басейни, і життя вирує

В моєї сусідки Люби дві дочки вже давно живуть в Італії. Як виїхали на

життєві історії 0

Мій син ще до 24 виїхав на заробітки в Ізраїль. Я розумію, троє дітей, будівництво будинку, молода дружина – треба багато грошей. Я допомагала Наталі з онуками, а коли минув рік, вирішила невістка до нього поїхати. Вона також з будівництвом зв’язана – маляр штукатур. Відпустила, хоча важко мені. І ось вже який місяць вона там. Повертатися поки не планує, а троє дітей на мені

Мій син ще до 24 виїхав на заробітки в Ізраїль. Я розумію, троє дітей,

життєві історії 0

З самого ранку я зробила собі і Івану каву і стала шукати свекруху, але її ніде не було. За нами прокинулась і сім’я Єви. В хаті почався рух. Я не можу щось робити чи готувати в чужій хаті, тому вирішила просто насолоджуватися сільськими краєвидами. Єва дивилася за дитиною. Словом, робили всі, хто що хоче, тільки, як виявилося, не те, що треба. Все почалось, як Віра Василівна повернулася додому. Вона, як виявилося, пшеницю молотила

Я зараз при надії, тому не дуже хотіла їхати в гості до свекрів, та

життєві історії 0

Від бабусі Ані дісталась квартира, туди вони і вдвох переїхали з чоловіком. Та вже після народження старшої донечки Улянки, сестра дізналась, що чоловік ходить “наліво”. Трохи поплакалась мені і мамі і твердо вирішила, що йому пробачить заради донечки. А через два роки народився в них син Андрійко

Хочу з вами поділитись історією з життя моєї сестри. Сестра моя Аня живе в

життєві історії 0

Недавно син відвіз нас на дачу, щоб грядки посапати, щось прибрати. Ми думали, що Арсен допоможе, а він нас там залишив, сказавши, що його чекають друзі і не має часу тут з нами “возитися”. Двадцять років ми чекали на це щастя, а тепер отримуємо ось таку віддачу. Так прикро, сльози на очі навертаються

Коли народився первісток – уся родина з’їхалась, вітали і раділи разом з нами. Двадцять