iBilingua

У мого чоловіка квартира велика, але там були пусті стіни, йому й так нормально жилося. Хоча базовий ремонт крутий. Жили ми то в мене, то в нього – як зручніше було. Настав момент, що оптимально мені переїхати до нього, а мою віддати переселенцям в оренду, щоб додатковий прибуток мати. Домовилися, що він докупить побутову техніку і на кухню шафи, а решту – я. Коли все було готове – затишна кухня, мої котики, фікуси, рукоділля – зайшла свекруха

У мого чоловіка квартира велика, але там були пусті стіни, йому й так нормально

життєві історії 0

Мої діти вже давно свій бізнес мають, а цього року навіть автівку купили, про яку давно мріяли. Але Зеньці, нашій сусідці, це сильно не сподобалося, в її ж дітей немає. – Як тільки вона нас по селу не “полокала”, бо не могли вони чесним трудом доробитися до такої покупки. А недавно її чоловіку зле стало. Потрібно було до міста на процедури возити. Прийшла вона, як ні в чому не бувало

Мої діти вже давно свій бізнес відкрили, а цього року навіть автівку купили, про

життєві історії 0

Місяць тому дуже погіршилося здоров’я у Світлани Микитівни, і вона почала чоловікові говорити, що все усвідомила, змінилася і негативу стосовно мене в ній уже немає. Хоче спілкуватися, як раніше. Приходити до нас у гості і бути часто разом, мовляв, ми одна сім’я. Бачити її не хочу, що вона творила! Це не моя мама, а чужа й недоброзичлива людина

Я заміжня за Максимом вже 20 років. Свекруха не любила мене всі роки шлюбу,

життєві історії 0

Два місяці тому невістка подарувала нам онука. Ми з чоловіком чого тільки не купили. І ліжечко, і ванночку, і одягу багато. Два тижні вона так пожила, а потім забрала дитину, все надароване, і переїхала до батьків, залишивши нашого сина одного. Той за пару днів до нас прийшов. Наталя що, сама дитя не покупає? Чи підгузка не змінить? То як заміж виходити – доросла, а як з дитиною сидіти – до мами “на ручки”

Рік тому мій син взяв собі за дружину Наталю. Ми і весілля зробили, і

життєві історії 0

Знаєте, такого ще не бачила! Картинка в нашій родині склалася доволі цікава, я б сказала – дивна. Син мій ще до повномасштабного виїхав на заробітки в Швецію, працює далекобійником по країнах Європи. Щоб повертався назад – ми з невісткою проти, нам годувальник всім треба, он скільки ротів! Я переселенка, все втратила на Донеччині, живу з невісткою й трьома онуками. А пояснення – сміх та й годі!

Знаєте, такого ще не бачила! Картинка в нашій родині склалася доволі цікава, я б

життєві історії 0

Мені 68 років і я доживаю свою старість з сорокап’ятирічним сином. Сусіди мені кажуть, щоб я гнала його з хати на роботу. Та я б і не проти, тільки де її знайти. Якби моя невістка свого часу його не покинула, забравши ще й дитину, то були б з нього люди. А так, мушу тепер йому догоджати. Тарас і їсти хоче щось смачненьке, і одягнутися. Ще й друзів в дім приводить

Мені 68 років і я доживаю свою старість з сорокап’ятирічним сином, який ніде не

життєві історії 0

Моя свекруха в Греції на заробітках, прошу її: “Мамо, візьміть Степана до себе, хоч щось заробить, бо тут для нього нема роботи. Мені важко одній ставити на ноги дітей”. На що вона мені відповіла: “Надю, зараз тут непростий час, сама шукаю щось краще. Не можу нічим допомогти! “От така свекруха, якщо у її внуків день народження, то лише вітає словесно. Хоч би раз, щось прислала хлопцям

Я вчасно не підняла телефон, коли дзвонив чоловік. Що я пережила, коли повернулась з

життєві історії 0

Ну просто все вказує на те, що мою невістка Оксана не вірна моєму сину-захиснику! Вже майже рік він на сході країни, а вона за цей час погарнішала, ви б бачили! Почала ходити на каблуках, до косметолога і в спортзал бігає. Говорить, що син же мій їй гроші перераховує. Та я не повірила, що справа лише в цьому, і навідалася в родину сина

Ну просто все вказує на те, що мою невістка Оксана не вірна моєму сину-захиснику!

життєві історії 0

Тиждень-два минув від зарплати, і Юля вже біжить до нас з чоловіком, щоб ми позичили гроші, бо не мають чим дітей кормити. Ми позичали, правда, то було “вічне віддавання”, але що зробиш, то наші онуки. А одного дня я потрапила до них в той час, як в Миколи зарплата в кишені опинилася. Та мені очі на лоба полізли. На плиті варилися креветки, на столі два сети суш, а діти їдять полуницю, і тільки задумайтесь – в січні!

Тиждень-два минув від зарплати, і Юля вже біжить до нас з чоловіком, щоб ми

життєві історії 0

Я ж думала, що син з невісткою вже забули про ті “цирки”, які я їм на весіллі влаштовала. Та як виявилось – ні. Ми з чоловіком в неділю до них в гості заскочили, щоб онучку поняньчити, а в дітей, виявляється, річниця весілля. – О, ви вчасно. Поїмо і сядемо передивимось наше весілля. Згадаємо цей день разом. – Я стояла, як вкопана. Так мені соромно стало. Я ж і плакала і сміялася, словом, зіпсувала свято і дітям і гостям

Що я тільки не робила на весіллі сина, і плакала, і гучно сміялася, словом,