— Тобі мало цього будинку і няньок, Юлю, що ти знову вимагаєш від мене якусь присутність? — різко кинув чоловік, закриваючи ноутбук. Тієї миті я зрозуміла, що стала найдорожчою річчю в його інтер’єрі, яку він просто забув розпакувати, а потім я випадково почула розмову чоловіка з другом і мій світ похитнувся
— Тобі мало цього будинку і няньок, Юлю, що ти знову вимагаєш від мене
— Навчи дитину берегти речі, а не вимагати нове взуття кожної зими — кинув Микола, ховаючи телефон із повідомленням від кoхaнки про їхню майбутню вечерю в ресторані. Поки я латала старе взуття Надійки, він планував розкішне життя на стороні за наш рахунок
— Навчи дитину берегти речі, а не вимагати нове взуття кожної зими — кинув
— Анно, ці відрядження виснажують, але я терплю це заради нас — сказав Роман, застібаючи валізу. Я вірила, поки не дізналася, що в іншому місті він так само ніжно цілує іншу жінку, облаштовуючи з нею наше спільне майбутнє
— Анно, ці відрядження виснажують, але я терплю це заради нас — сказав Роман,
— Я не поїду на цвинтap у неділю, бо Степан везе мене за місто на пікнік, і мені треба виглядати як королева, — холодно відказала свекруха, приміряючи мою нову блузку. Василь мовчки вийшов з кімнати, а я зрозуміла, що пам’ять про його батька тепер залишилася тільки в наших серцях
— Я не поїду на цвинтap у неділю, бо Степан везе мене за місто
— Георгію, я бачила у вашій тумбочці 12000 гривень, чому ви не купили на них ті меблі, які я рекомендувала?, — з порогу запитала свекруха, тримаючи в руках конверт із нашими грошима. Саме в ту мить я зрозуміла, що наше життя перебуває під гнітом її тотального контролю, який згодом призвів до справжнього краху
— Георгію, я бачила у вашій тумбочці 12000 гривень, чому ви не купили на
Я намагалася непомітно викинути чек на 1200 гривень, але Володя дістав його прямо зі смітника і почав вираховувати вартість кожного грама придбаного м’яса
Я намагалася непомітно викинути чек на 1200 гривень, але Володя дістав його прямо зі
— Твоя тітка Віра знову прийшла з пустими руками, зате вимкнула світло в коридорі, щоб не палити зайві копійки — роздратовано кинула Катерина. Мати роками таврувала сестру скупepдяйкoю, але справжня причина такої економії ховалася в старій залізній скрині
— Твоя тітка Віра знову прийшла з пустими руками, зате вимкнула світло в коридорі,
— Навіщо ти переставив ліжко, нам же було зручно — запитала я, дивлячись на перевернуту спальню. Олег відповів, що мама краще знає все про енергетику дому, і я раптом усвідомила, що ключів від нашої квартири у пані Стефанії значно більше, ніж здається
— Навіщо ти переставив ліжко, нам же було зручно — запитала я, дивлячись на
— Навіщо тобі цей сир за 150 гривень, якщо можна купити дешевше за 40 — суворо вичитувала мене Христина. Я й не здогадувався, що поки я рахую копійки в супермаркеті, вона замовляє собі ресторанні обіди, ціна яких перевищувала мою тижневу зарплату
— Навіщо тобі цей сир за 150 гривень, якщо можна купити дешевше за 40
— Сергію, у вас у холодильнику лише порожня пляшка води, зате у вітальні стоїть кавомашина за ціну моєї річної пенсії, — промовила я. Мій син лише відвів погляд, навіть не здогадуючись, що поки він намагається врятувати їхній побут, Вероніка вже підготувала новий борг, який остаточно зруйнує його спокій
— Сергію, у вас у холодильнику лише порожня пляшка води, зате у вітальні стоїть

You cannot copy content of this page