iBilingua

Ми живемо з ріднею мого чоловіка у великій 4-кімнатній квартирі в центрі Києва. Місця – вдосталь і більше! Ну чим я їм так заважаю?? Не можу зрозуміти, що за люди такі. З поважних причин ми з Матвієм і вирішили пожити якийсь час, поки не станемо на ноги, у квартирі батьків чоловіка. Так можна заощадити гроші, щось відкласти, якщо їсти за їхній рахунок під “шумок”. Адже зарплата одна на двох

Ми живемо з ріднею мого чоловіка у великій 4-кімнатній квартирі в центрі Києва. Місця

життєві історії 0

Теща моя жінка хороша, смачні вареники і пиріжки робить, поговорити іноді з нею навіть є про що. Але от цей її тазик – від нього на стелю лізти хочеться просто. Я чоловік наче, а не витримую! Та ви мене зрозумієте. І воно ж не тазиком єдиним. Сідає Марта Макарівна рівно о восьмій вечора, ставить зелений пластиковий тазик на килимок, наливає гарячої води, додає якусь сіль і, зітхнувши, опускає туди ноги. Поки вона сидить із тим тазиком, не дивитися на неї просто неможливо

Теща моя жінка хороша, смачні вареники і пиріжки робить, поговорити іноді з нею навіть

життєві історії 0

Після того, як я дізналася, яке ім’я для своєї дитини обрала дружина мого рідного брата, я перестала з нею нормально спілкуватися. Так, мені дуже образливо і своєї думки я не зміню. Навіть якщо ми й зустрічаємося на свята, я завжди до племінниці звертаюся “малеча”, або “зайчик”. Чоловік каже забути і пробачити, та я не можу

Після того, як я дізналася, яке ім’я для своєї дитини обрала дружина мого рідного

життєві історії 0

Замість того, щоб в’язати онукам шкарпетки і маринувати огірки з помідорами, наша мама взялась за дещо інше. Слова брата і сестри мене насторожили і хоча я був проти того, щоб з’являтися на її порозі без попередження, ми все ж таки це зробили. Ми стукали і дзвонили в дверний дзвінок мами, але ніхто не відчиняв. За декілька хвилин ззаду почувся шум. Я не знаю що тепер з тим всім робити. Тато, мабуть, з небес, на ці витівки мами, просто закриває очі

Ми думали, що мама втратить інтерес до життя, коли вийде на пенсію. Але замість

життєві історії 0

— Рано? Це вже зовсім не рано! Сьома година, час вставати. Я ще й подумала, що сніданок уже на столі, а ви досі спите. А от невістка не виглядала такою радісною і привітною. Вона усміхнулася, але якось напружено. — Мамо, проходьте, відпочивайте. Ми тут для вас піцу замовили. Вона ще тепла. “Піца? На вечерю? Та ще й для гостя?” — подумала я, але промовчала. Я сіла за стіл і уважно роздивлялася квартиру. Облізлі шпалери, які син обіцяв змінити ще два роки тому, розкидані дитячі іграшки, неприбрана кухня. Мені стало трохи не по собі. У нас із чоловіком у нашому будинку в райцентрі порядок завжди був на першому місці. Після піци мене провели до кімнати, і я вирішила, що завтра зранку почну наводити тут лад

Я приїхала до дітей провести новорічні свята. Не була в них уже два роки

життєві історії 0

Розповім про все спочатку. Справа в тому, що мій чоловік Женя в декреті з нашою донечкою Соломійкою. І рідню чоловіка це не влаштовує. Особливо – маму Жені Ольгу Василівну. Я працюю багато, це правда. Але й грошей приношу в сім’ю в три рази більше, ніж мій чоловік. Шістдесят тисяч гривень — це не просто зарплата, це можливість жити добре, планувати майбутнє, не лякатися раптових витрат. А він Женя отримує свої двадцять тисяч

Ну, в принципі, я чекала, що це станеться. Ще задовго до того, як вона

життєві історії 0

На столі – звичайний чайник, кілька печив, яблуко, розрізане навпіл, і банка варення. Це називалося «накрити стіл». Ага, варення вони варили у грудні, спеціально, за її словами, яблук з льоху принесли, аби свіжого зварити. Я до батьків чоловіка їздити тепер взагалі не збираюся після того, як вони накрили для нас стіл на Миколая. А кличуть же на Різдво і на новий рік ще! Та більше я до них не поїду, от присягаюся! А взагалі-то цього року свято Миколая мало бути теплим і сімейним. Ну так я собі, принаймні, уявляла і планувала. Ми з чоловіком отримали запрошення від його батьків – «Приїжджайте, ми підготували сюрприз». Я спершу не хотіла, але подумала: «Це ж Миколай, тепле сімейне душевне свято, треба спробувати ще раз». Якби я знала, чим це закінчиться, навіть не думала б збиратись. Ми приїхали до свекрів десь о п’ятій вечора

Я до батьків чоловіка їздити тепер взагалі не збираюся після того, як вони накрили

життєві історії 0

Після весілля ми запросили батьків у гості, і все було чудово… майже. Тоді я вперше помітила, що щось не так із татом Михайла. Він здавався виснаженим і розгубленим. На мої запитання він лише знизував плечима або відповідав невпевнено. Натомість свекруха миттєво перехоплювала ініціативу: – У нього просто важкий період. Чоловіки, знаєш, іноді занадто драматизують. Він відпочине і все буде гаразд. Проте ця легковажність у її словах мене не заспокоїла

– Твій тато знову ночував у нас. Це вже третій раз цього тижня, –

життєві історії 0

Скільки разів я чув від рідних чи друзів, особливо на якихось застіллях, жарти про те, що Олексійко не мій син. Так, він справді геть інший і не схожий, ні на мене, ні на Анну. Ми з нею світленькі з ластовинням на обличчі, а ось син смаглявий брюнет і лише голубі очі трішки доказували протилежне. – Борисе, знаєш, кожен десятий чоловік виховує чужу дитину? Ти не думав перевірити?, – Я сміявся у відповідь, але в душі кипів. А потім цей чоловік, і правда, яку я досі не можу прийняти

Скільки разів я чув від рідних чи друзів, особливо на якихось застіллях, жарти про

життєві історії 0

З подарунком для сестри чоловіка я довго не думала. Вишиванка, це саме те, що я планувала придбати. Переговоривши з іншими родичами я запропонувала скинутися. Всі погодилися, а я взялась за пошуки. На той ювілей я йшла з гордо піднятою головою, а поверталася додому наче не своїми ногами. Так, це машинна вишивка, але хіба це щось міняє? Я Стефу геть не розумію

З подарунком для сестри чоловіка я довго не думала. Вишиванка, це саме те, що