В той час, коли мої подруги з дітьми ходять по кафе і відвідують розважальні центри з атракціонами, їздять і літають навіть на моря закордон, їдять червону рибку і таке інше, для моїх трьох дітей звична їжа – дешеві каші, супи з макаронами, які розварюються на всю каструлю, і запечений або варений гарбуз, бо навіть картопля не завжди є, де на неї грошей брати? Сосиски у нас на столі – це велике свято, а нормальні якісні мясо і риба – це взагалі подія, яка стається раз ан кілька місяців і діти її потім довго пам’ятають і чекають знову. Про якісь хороші десерти навіть мова не йде, дешеве печиво типу “Марія” – наше все, ну хіба ще якесь варення з хлібом. Ще я сухарики сама в духовці роблю, діти їх заміть чіпсів їдять, якщо присолити. Я заміжня мама трьох дітей. У мене дві дочки.9 і 8 років, і маленький синочок, якому 7 місяців. Останнім часом дуже важко спілкуватися з чоловіком. Він не працює, живемо на мої декретні і виплати по багатодітності. В місяць це разом 3 000 гривень. Чоловік ходить поїсти до мами, але мене з дітьми свекруха не годує
Так, в той час, коли мої подруги з дітьми ходять по кафе і відвідують
Леоніде, давай спробуємо врятувати наш шлюб, – сказала я чужим для себе голосом. – Ми впораємося. Адже за шлюб треба боротися! – Леонід не відповів, тому я продовжила. – Ми можемо звернутися за допомогою до спеціалістів. У мене знайома ходить, я можу її запитати. – У мене є інша жінка, – просто сказав він. А потім той чемодан в який складалося все наше життя
Я змирилася з тим, що мій шлюб працює без особливого кохання. І все ж
Я випадково дізналася, що у мого чоловіка є жінка на стороні. Я не хотіла влаштовувати сцени чи сперечатися, тому що це все одно нічого б не змінило. Я вирішила діяти його ж методом. І “тицьнула” Руслана там, де йому було вкрай неприємно
Я випадково дізналася, що у мого чоловіка є жінка на стороні. Я не хотіла
Хоч бери і свого Дмитра на шоу “Холостяк” записуй, чесне слово. Ну такий вже перебірливий син в мене. – Оксана готувати не вміє, а Оленка хоче на моїй шиї сидіти, ну а в Марти батьки якісь дивні, – каже він мені щоразу. Але я теж не вічна і мрію про онуків. Я догадуюсь, в чому таки криється причина його “холостякування”. І якщо це таки правда, то колишньому мало не покажеться
Хоч бери і свого Дмитра на шоу “Холостяк” записуй, чесне слово. Ну такий вже
Синок, газ дорогий, а в нас ще пічка є в моєї кімнаті. Постав мені біля хати справа невеличку стодолу, щоб коли мені вугілля і дрова привезуть, було куди поскладати, – сказала я сину. – Ніяких стодол. Що ви таке придумали? Це ж не красиво. Я взагалі планую альтанку на цьому місці звести. Колись ми тут жити будемо. Я вийду, з чашечкою кави вранці, сяду тут собі і буду любуватися співом пташок, – відповіла грубим тоном мені невістка
– Синок, газ дорогий, а в нас ще пічка є в моєї кімнаті. Постав
Одного вечора, коли я повернувся додому, мама чекала мене з несподіваною новиною. – Я виставила на продаж цей будинок. Я хочу купити квартиру. Маленьку і затишну, де я буду починати жити з нового аркуша. – Я був в подиві. А як же я? А як моє життя і мої плани? В одну мить я залишився без гривні в кишені і без даху над головою
Все життя я вважав, що єдиний і правильний шлях – віддати все заради близьких.
Третій день лиш іноді визираю на зовнішній світ через вікно. А потім знову поринаю у свій стан розпачу. Не їм, не сплю, порожніх пляшок все більше. Сиджу на орендованій квартирі. Вдома сказав, що у відрядженні. Матеріально ми родина забезпечена. Для Олі це другий шлюб, у мене – перший. Діти лише наші спільні. Вирішили ми зробити освіжаючий ремонт у квартирі. Ніколи не лазив по речах дружини, ні в телефон, ні десь інде, якось навіть потреби не було. Знав, що в неї лежить коробка, де вона зберігає листи, листівки, шкільні і студентські фото, мої листи і записки та листи її першого кохання шкільного, інші свої всілякі дрібниці. Коробка стоїть на верхній полиці шафи. Шафу треба було розібрати. Я знімав ту коробку і упустив випадково. Зібрав, усе поклав назад, але випала флешка. І стало мені цікаво. Подивився і все попливло перед очима
Третій день лиш іноді визираю на зовнішній світ через вікно. А потім знову поринаю
Павлику, ну і що, що тобі вже п’ятдесят виповнилося? Поки в тебе немає дружини, про тебе попіклуюсь я, – каже мама. Але вона не може зрозуміти, що саме через її “витівки” в мене і немає сім’ї. Інколи виникає бажання заблокувати її номер. Але з іншої сторони, я і її розумію. Мама звикла про когось дбати, а точніше командувати. Коли батько її покинув, то по телефону питав: “Як там мій “командир” поживає?”. Чесне слово, хоч бери і на шоу “Холостяк” записуйся
– Павлику, ну і що, що тобі вже п’ятдесят виповнилося? Поки в тебе немає
Синок, пусти мене в хату, хоч на годинку. Я покупаюся, якщо твоя дружина дозволить, поїм, бо з дороги, а після піду маму твою на кладовище провідаю, свічечку запалю. Невже я на таке ставлення від тебе заслужив? Та я цю хату від фундаменту своїми ж руками зводив, а тепер і кроку в ній ступити не можу? – Та мама через тебе, гуляку, і відправилась раніше потрібного у засвіти. І так, я признаю, хату ти будував, але це єдине, що ти єдиному сину зміг дати на цьому світі, – вигукував на подвір’ї син, що аж сусіди вікна повідкривали
– Синок, пусти мене в хату, хоч на годинку. Я покупаюся, якщо твоя дружина
Диво росте схожим на мого коханця Андрія. Ярослав поки що ні про що не здогадується, але іноді я помічаю, як він вдивляється в риси обличчя нашого маленького сина. Ми одружені з Яриком сім років. З перших днів нашого шлюбу ми з чоловіком мріяли про дитину, проте лелека не поспішав заглядати до нашої оселі. Тобто взагалі не планував. Ярослав у мене блондин із блакитними очима, я руда і теж очі блакитні. Наші друзі перешіптуються за спиною, і поки чоловіка немає поруч, посміюються з нього. А мені не дає спокою вина перед чоловіком
Диво росте схожим на мого коханця Андрія. Ярослав поки що ні про що не

You cannot copy content of this page