iBilingua

Живе на сусідній дачі зі свекрами влітку дідусь. Тихий, спокійний. Ну а батьки чоловіка – зухвала сімейка. І почали вони потихеньку в нього територію віджимати. А він мовчить. Ну, вони бачать, якщо таке діло, значить, можна, і треба ще хапнути. Хапнули. А він вітається з ними, як колись, слова поганого не говорить. Захопили у дідуся смугу аж 4 метри завширшки та на всю довжину. Запросили свекри на дачу, на шашлики. А їхати в сусідню область, нормально скажу я вам тулити. Каже мені свекруха по телефону: – Ой, та там нічого робити не треба! Тільки яблучок-картоблі наберете скільки хочете! І лазня у нас тепер вже є! Шашлики посмажимо. У результаті – два дні стригли, перекопували, збирали гарбузи, виноград і яблука до мозолів. Ягід дали, це правда, і шашлики смажили. Але плюсом до цього ми виявились винні, що мало яблук переробили, перекопали не так, зламали насос

Запросили якось свекри на дачу, на шашлики. А їхати в сусідню область, нормально скажу

життєві історії 0

Ооо, мам, а в тебе обновки, – сказала мені Люда приміряючи біля шафи мої чоботи. – Та вони якраз на мене. Шкіряні, нога потіти не буде. В тебе ж є, минулорічні. Вони ж ще хороші. Ти ж не проти, якщо я їх собі заберу. Я молода, мені більше треба. Ви знаєте, я вперше в житті так повелась з дочкою. – Не чіпай і положи в коробку. Це моє взуття, а тобі якщо треба, то або ж йди сама на роботу, або ж мужинька свого проганяй

Дочка кожного разу коли мене відвідувала, несла з собою торби, тому я й не

життєві історії 0

Люба, дай мені трішки часу. Я подам на розлучення, але поки треба врегулювати всі справи з майном. Та й син ще маленький, – сказав мені Віталик і ніжно обійняв. Я й чекала. Минали місяці, потім рік, два. Ми й досі зустрічаємося, їздимо у “відрядження”. Він дарує мені подарунки та продовжує давати обіцянки. Але потім настав день який все змінив. Ми випадково зустрілися з Віталиком в кінотеатрі. Я вже хотіла йому помахати, покликати, але тут помітила, що він не один. Він був там із дружиною. Її чималенький животик відразу ж кинувся мені в очі

Я ніколи не планувала й дивитися в сторону одружених чоловіків. Це завжди для мене

життєві історії 0

А Вікуся така, дивлячись на це, знизала плечима: – Ой, це лише тісто з начинкою. Я ще куплю. Я намагалася тримати з зовицею нейтралітет, але сьогодні у мене зірвало дах. Ми з чоловіком 2 роки не могли зустрітися з давніми друзями, і ось нарешті домовилися зібратися у нас вдома. Я приготувала вечерю: наліпила равіолі на всю нашу велику компанію. Втомилася, звичайно, але для дорогих гостей чого тільки не зробиш. Тільки-но сіли за стіл – дзвінок у двері. До нас на вечерю прийшла Вікуся, яку ніхто не кликав. Чоловік зізнався, що випадково проговорився сестрі про наші плани зібрати друзів, і вона прийшла без запрошення. Ну, не виганяти ж її, посадили за стіл. Спочатку все було наче добре. Ми їли закуски, потім я зварила равіолі, пішла по сир. Краєм вуха почула, що Віка хоче принести їжу з кухні на стіл і крикнула їй: «Дякую, не треба!», вона щось невиразно відповіла, а потім пролунав гуркіт

Я недолюблюю молодшу сестру чоловіка Віку. Вона постійно творить щось дике, при цьому злитися

життєві історії 0

Народилася у нас дитина, донечка Соломійка. Щасливий чоловік по дорозі з роботи забігав у магазин, приносив пакети їжі і памперси. Цілих 2 місяці. А потім перестав. Я трошки працювала віддалено, на памперси вистачало. І на їжу, як виявилося, також. Просити мені не хотілося. Ми ж сім’я, і якщо Ілля з якоїсь причини перестав брати участь у наших невеликих в цілому з дитиною витратах, значить тому є причина. Мабуть, серйозна. Через рік я здогадалася встановити додаток на смартфон, який допомагає бачити доходи та витрати

До народження дитини все було у нас з чоловіком чудово. Ілля хотів дітей, цілком

життєві історії 0

Моя падчерка і чоловік хочуть, щоб я пішла з роботи і сиділа з дитиною Лілі, батечко якої зник за обрієм. Та я своїх дітей мати не хотіла і не хочу! Нащо мені чуже дитя? Я люблю свою роботу і не збираюся її кидати. Та Сашко вчора вжив кардинальних методів: прийшов увечері з квітами і моїми улюбленими цукерками. – Оленко, ну як ти не хочеш зрозуміти? У Лілі немає рідної матері, у неї і моєї онучки нікого, крім нас взагалі немає!

Коли я 6 років тому виходила заміж за Сашка, ми з чоловіком на самому

життєві історії 0

Ти подякуй, що я дозволила сину тебе в його квартирі прийняти. Теж мені, зірка знайшлася, – сказала я в очі цій Галині. І мені і краплі не соромно. Але якби там не було, я змирилася з вибором Мирона, а ще більше розтанула, коли за рік часу “молоді” оголосили, що чекають дитину. Для Мирона це перша дитина. Невістка ж моя вже сімнадцять років, як мама. Її дочка вже студентка і живе окрема, а виховувала її бабуся. Цю Діанку я жодного разу не бачила. Галя каже, що Діана багато вчиться і не має часу роз’їжджати по гостях

– Ти подякуй, що я дозволила сину тебе в його квартирі прийняти. Теж мені,

життєві історії 0

Іванко, які хрестини онучки в ресторані? Це ж треба якийсь подарунок купити чи гроші дати. А в конверт же тисячку не вкладеш. Підемо наступного дня і привітаємо онучку дома, щоб без цих витрат. Я ж вікна пластикові замовив. Нам є куди вклалися, – сказав чоловік. Я ж, щоб ніхто не бачив, пішла в сад за хату, яку ми все життя будуємо, і розплакалася. Добре що дочка вийшла заміж і дременула від цієї тотальної економії. Я ж так вчинити не можу

– Мамо, я через цю вашу хату моря не бачила. Доки ти плануєш мовчати?

життєві історії 0

Твоя дочка навіть горнятка після себе не помиє. Вона живе тут, як в готелі, – сказала до тата мама. Одного вечора я не стрималася. – Добре, раз я вам так мозолю очі, то я знайду своє місце і буде вам чиста година. – Олено, перестань. Ми сім’я, і ми повинні допомагати один одному, – каже мені мама спокійним голосом. – Але ти хочеш, щоб я була у вас безкоштовною прибиральницею!, – відповіла я мамі і грюкнула дверима. Я поговорила з подругами, і вони запропонували мені кімнату в своїй квартирі, яку орендували. Та проблема в грошах

Я навчаюся у вимогливому університеті та присвячую весь свій час навчанню. Але батьки хочуть,

життєві історії 0

Стіл ломився. Але найбільше мене вразили маленькі підставки поруч із кожним блюдом, на які були наклеєні етикетки зі складом. Складно пані Людмилу Іванівну витримати, це я вам чесно кажу. Тому й хочу поділитися і ваші історії почути, як ви з мамами чоловіків ладнаєте, бо у мене так собі виходить. От самі посудіть. В день нашого весілля моя новоспечена свекруха на бенкеті хотіла так собі затишненько розташуватися за нашим столом – за столом молодят! Зрозуміло, що їй довелося сидіти разом із рештою гостей – я сказала, що нікого чужого за нашим столом. Сидячи серед решти гостей, вона з обуреним виглядом скаржилася, що я – та напасть, через яку вона не може сидіти поряд з її улюбленим синочком. Артем з дуже забезпеченої родини, а я ні, ось свекруха і думає, що я з ним через гроші. Місяць тому вона покликала нашу родину у гості. Сіли обідати, поклали собі її салат, і тут мій син поскаржився, що йому щось коле язик. Я аж підскочила: свекруха намагалася нагодувати нас салатом з уламками скла

Складно пані Людмилу Іванівну витримати, це я вам чесно кажу. Тому й хочу поділитися