iBilingua

Мамо, я на це шоу-весілля не піду. По-перше, не маю в що вдітися, а по друге, це смішно. Тобі 56 років, татові за рік шістдесятка стукне. Ти ще скажи, що ти білу сукню одягнеш? Ну це ж смішно. Тридцять років жили без шлюбу, двох дітей на світ привели, а тепер, на старість літ надумали, що так жити не гоже, і весілля захотіли? – Ну всі ці роки ми не хотіли, а ось тепер прийшов час, коли ми цього обоє хочемо. А що тут поганого? – Та все погано, мамо. Родичі мого чоловіка вже сміються. Ти все село на ноги підняла своєю заявою. Скажи всім нарешті, що це жарт і заспокійся!, – скаpала я мамі

– Мамо, я на це шоу-весілля не піду. По-перше, не маю в що вдітися,

життєві історії 0

Мама сиділа на кухні поруч, дивилася на це, дивилася, і в одну мить як вихопить у нього з рук цю кашу і каже: – Швидко зібрали свої речі і вперед додому, приїхали тут концерти свої влаштовувати! Батьки мої живуть далеко, я за чоловіком поїхала в іншу область України. Вони – у Львівській, ми у Вінниці. Бачимося зараз дуже не часто, Данилко погано переносив дорогу до цього року. Мама приїжджати теж не може – тато хворіє вже другий рік, не самостійний. Чесно, мені ця зустріч з найріднішими людьми дається щоразу дуже важко. З останнього разу, як ми у них були, минуло три місяці, тоді зустріч наша не була простою. Зараз теж дуже важко все. Не знаю, чи поїдемо до них ще. Ми зараз 5-й день гостюємо у моїх батьків

Мені б дуже хотілося їздити з радістю до своїх батьків. Чесно. Але все дуже

життєві історії 0

Свекруха піднялася за столом і, простягнувши Дімі цю коробку, виголосила свою промову при всіх гостях. Живемо ми в моїй квартирі, тому я після цього вважаю цілком нормальним те, що більше я в свою оселю маму чоловіка в на поріг не пущу. А Діма нехай ходить до неї сам, якщо йому хочеться. З мене досить. – Дімочко, ось тобі справжній чоловічий подарунок, ми з татом постарались, коди вибирали. Досить тобі вже сидіти біля спідниці жінки! І не здумай і Олені купити. Ти чоловік і в тебе має бути свій простір! І взагалі світ на одній жінці клином не зійшовся! – і мама чоловіка сказала йому негайно відкрити коробку і полюбуватися подарунком

Ми з чоловіком з одного міста, виросли у приватному секторі обоє, обоє з небагатих

життєві історії 0

Я просто не знаю як вмовити мою маму не робити цього з дідусем! Сподіваюсь, ви мені тут щось порадите. Вчора знову поїхала до них, говорила з мамою, але вона невблаганна. В середу дідуся готові прийняти в пансіонаті, мама буде платити, а мене просить його відвезти. Я не зможу, дам їй грошей на таксі, нехай робить що хоче. Я пропонувала мамі на ці гроші – 25 тисяч гривень – найняти доглядальницю, але мама каже, що не може, не хоче і не буде дивитися, як доживає дідусь, що їй вистачило бабусі. Тиждень тому всього лиш попрощалися з нею

У мене непроста ситуація. Я з дитиною живу в однокімнатній квартирі в місті. Мені

життєві історії 0

Після того, як Мирослав зробив невеличкий ремонт, я не виходила з його квартири чотири дні. Я перемила вікна, всі меблі і підлогу. Та замість того, щоб мені хоч чимось віддячити, я почула скупе “дякую”. Мені згадалося, як Мирослав в моїй квартирі поґаздував, помінявши петлі на шафах. Так я і вечерею його пригостила і сирника його улюбленого додому дала. І лише на свій 50 ювілей я зрозуміла, де ж зробила помилку

Я була запрограмована на “людину милосердя” для усіх рідних і близьких. Я була хорошою

життєві історії 0

Мамин голос в телефоні щовечора читає мені одні й ті самі нотації: – У тебе дочки-студентки, як ти могла їх залишити? Чоловік не був вірним? Та всі вони такі, думаєш, твій батечко кращий? Але я ж заради вас з братом терпіла і навіть не думала про розлучення! Не хочу нікого чути: ні маму, ні чоловіка, ні дочок. Останньою краплею стало те, що він привів свою нову пасію до нас додому і навіть не виправдовувався, коли я прийшла. Після цього я пішла з дітьми до батьків, але потім повернулася і пообіцяла до повноліття молодшої жити з ним. Я не пішла від Руслана. А поїхала. Далеко

Мамин голос в телефоні щовечора читає мені одні й ті самі нотації: – У

життєві історії 0

Якщо вже по-правді, то квартиру купив чоловік, частину грошей додала свекруха, частина позичили і взяли кредит. Борг ми уже повернули, кредит платимо. Квартиру заробив чоловік. Я вклалася тільки трохи, але обставила на свої гроші. У мене є своя квартира, але ми з Микитою вирішили купувати трикімнатну, а мою продати. От перед угодою ми розписалися, без урочистостей і столів, бо треба було на квартиру гроші. Його мамі не сказали, бо самим уже за 40, та й нічого ми не відзначали

Очі Тамари Олегівни іскрили праведним гнівом: – Як ти могла без мого дозволу вийти

життєві історії 0

А що, цієї четвертинки цибулі і морквинки не можна було додати до супу?, – обурювалася я, коли мама одягла фартушок і почала господарювати на моїй кухні. – А що, воно тобі мішає? Чи їсти просить? Нехай собі лежить. Завтра буду перці фарширувати і використаю решту. Треба, Соломіє, вчитися економити. Я з господарством вже все, сил більше працювати важко в селі немає, – відповіла мама. Але я не знала тоді, що мене чекає до кінця тижня, коли вона нам вареники наліпить

– А що, цієї четвертинки цибулі і морквинки не можна було додати до супу?,

життєві історії 0

Що краще подарувати Василю на нашу річницю шлюбу, спільний відпочинок в Закарпатті, чи годинник?, – запитала мене свекруха, яку я дуже ціную і поважаю. Я не знала що відповісти, бо днями назад бачило свого свекра в компанії милої блондинки і в них явно не дружні стосунки. Але я не могла зіпсувати радість в очах Ольги Дмитрівни, тому просто змовчала. Може мої подруги й праві, і це не те, що я думаю!

Я не можу підвести свекруху. З нею я завжди добре ладнала. Але цього не

життєві історії 0

Чоловік знову вчора приготував смачну вечерю, у вазі мене чекав розкішний букет. А я була не голодна, бо повечеряла зі своїм другом. Так, символічно пригубила іскристого і пішла відпочивати з книжкою. Це час мого тріумфу. Піде? Навіть не помічу. Мені 38 років. Заміжня за Богданом 19 років, є спільний син, йому 18 років. З чоловіком одружилися зовсім юними з великого кохання і здавалося, що це на все життя. Але коли народився син і Марку було десь два рочки, я стала помічати, що постійно, десь раз на місяць, Богдан їздить то у відрядження на 5-6 днів, то рибалка з друзями – партнерами по роботі

Чоловік знову вчора приготував смачну вечерю, у вазі мене чекав розкішний букет. А я