iBilingua

Я закрила очі на те, що свекруня нам весілля зіпсувала, бо все мало бути так, як це хоче вона і крапка. В Карпатах вона нам також спокою не дала: Де ви? З ким ви? Чи поїли чи попили? А відразу ж після приїзду мама Павла приперлася в нашу квартиру і давай розпорядки давати. – Петрику, ти покупки зроби! А ти, Катю, холодильник наповни і приберись. – Я ще мовчала, поки справа не дійшла до того, що вона почала ритися в кошику брудного одягу

Я думала, що моя свекруха – це скарб. Швидко з’ясувалося, що вона повна протилежність

життєві історії 0

Ярослав ж не їде в той Ізраїль, а їй чого туди з сином пертися? Зараз для всіх важкі часи, та сядь дома і чоловіка підтримуй, але ж ні. Я хвилююся і не даремно, бо сестра невістки минулого року розлучилася з чоловіком. Іван, чоловік тої Галі, приїхав додому як не вмитий. А вся справа звісно, в якомусь чоловіку. Галя побачила, що може жити з кращим, то чого Івана біля себе тримати. Ось Віра і їде, ніби як познайомитися з новим чоловіком сестри, а там хто його знає. Я не здивуюся, як випливе таке, що в того чоловіка є брат неодружений

Каже Віра, що їде до сестри в Ізраїль майже на два місяці. Ну хіба

життєві історії 0

Коли в дочки народилася двійня, я переїхала з Вінниці до Києві, щоб бути на підхваті. В моїй же квартирі господарював син. Іванку і Марічці два рочки. І мало того, що я для них безкоштовна нянька, так дочка з зятем скинули на мене повністю всю хатню роботу. А недавно ще й “вичитали”, бо я не встигла пропилососити те, що їх діти накришили. Я в тому стані задзвонила до сина, що повертаюся, але Антон дома мене бачити не хоче, бо вже в нашій квартирі з дівчиною живе

Коли в дочки з зятем народилася двійня, вони ревно попросили мене переїхати жити до

життєві історії 0

А ти про пенсію взагалі думаєш? З якими ти її очима зустрінеш? – Та моя Орися лише усміхається. Син працює на будові і працює важко, щоб сім’ю прокормити. Якби я їм квартиру своїх батьків не подарувала, то були б вони бідні. А недавно я знов тему роботи підняла, а Орися мені каже: “Та скоро вже Дмитрик мені невістку приведе і онуків подарує, буде їм готова нянька. Сама Орися вивчилася на повара, але такий вона спеціаліст, шо толком борщу зварити не вміє і тіста на пиріжки не замісить

Ой, Валентино Іванівно, скоро вже внуки підуть, буду бавити. Ну яка робота?, – каже

життєві історії 0

– Оксано, в нас телевізор поламався. Кредит мені не оформлять, бо сама розумієш, я ніде не працюю. Ти можеш мені позичити п’ять тисяч гривень? Ну, будь ласка, Ти ж розумієш, що діти без мультфільмів не зможуть. І тут я згадую один “прийом”, який недавно підслухала у фейсбуці. – Надю, я дуже дякую тобі, що ти думаєш, що я така багата, що можу позичити тобі таку суму, – сказала я сестрі, а після мило усміхнулася. І ви знаєте, спрацювало. Правда, Надя пішла від мене ображена, а після мене набрала мама

Ви знаєте, я з тих людей, яким дуже важко відмовити, а якщо точніше, то

життєві історії 0

– Бачиш, твоя розумниця на дивані лежить, а моя Любочка такі гроші заробляє, що вам і не снилося. – Так неприємно було це чути. Розум в нашої Настусі, як був, так і залишився, а ось в Любочки його не було і не появиться. А недавно я вже сама кажу до дочки, щоб на якісь курси йшла, а дочка каже, що всі клієнти в Люби і ніхто до неї не прийде. Може то й на краще, бо якось не гарно буде, щоб моя Настуся з таким-то розумом, нігті людям чистила. Як не крути, а це не така вже гарна професія, як Стефі здається

– Та моя Настуня в університет поступила. А як інакше! Вона ж відмінниця, –

життєві історії 0

Дочка винить мене у своїй нещасній долі. – Марічці ти ж знайшла достойну партію. Вже на самому початку у Максима було зрозуміло, що він має бізнесменську жилку. Ось тепер вони живуть собі з достатком, в той час, як ми з Богданом копійки рахуємо! – Але при чім тут я, доню? У Максима на час знайомства не було нічого, навіть даху над головою. Все, що вони зараз мають, це їх спільна праця. – Я за Марічку розумніша, але долі не маю! Це ж не справедливо!

Молодша дочка Юля заздрить старшій сестрі, бо та має все, хоч і погано вчилася

життєві історії 0

Почати давати тисяч по 10 гривень на місяць, як гадаєте? Ми з чоловіком заробляємо на двох приблизно 70 тисяч гривень, і це не дає спокою моїм найближчим рідним. Я все більше віддаляюся від рідних батьків і сестри з племінником, і мені дуже від цього сумно. Просто вони всі вважають, що ми маємо половину доходу їм віддавати, а не на відпочинки їздити. Мені 30 років, заміж вийшла у 19, у нас з Данилом підростають двоє дітей, Софійці 10 і Назарчику два роки. А ще у мене є молодша сестра, їй всього 23 роки, має дитину, але не має чоловіка. Люда живе з батьками, вони їй дуже допомагають і постійно опікуються сестрою і племінником. Батьки наші ще працюють, живуть не багато, хватає на мінімум. А мій чоловік добре заробляє, і я також, тому маємо десь тисяч 70 гривень на місяць спільного прибутку. Звичайно, ми гарно і дорого вдягаємося, я відвідую косметолога, у наших дітей няня і так далі. Їздимо відпочивати іноді, якісно харчуємося

Ми з чоловіком заробляємо на двох приблизно 70 тисяч гривень, і це не дає

життєві історії 0

Я мовчала за ті міхи картоплі Оксані і батькам її чоловіка. За все я мовчала, але коли свекруха почала ховати від нас яйця, бо все складала доні в місто, це вже мене заділо. То мої діти собі не мають права того яйця посмажити? Ми так важко з Іваном працюємо, а всі лаври Оксані перепадають. Свекруха, правда, нічого мені за ті яйця не відповіла. Вона ж думала я не знаю, що кури нормально в нас несуться. Я і Івану пожалілася. – Хай тільки Оксана в нас з’явиться, я їй все вискажу

Я мовчала за все: картоплю міхами, моркву, зелень, але коли дійшла черга до яєць

життєві історії 0

Євген увімкнув гучномовець і почав розмову з мамою. – Синок, як у вас справи? – Та все добре! А в тебе як? – І в мене все добре. Тільки такий дивний сон мені снився. Уявляєш, тато мені приснився. Ніби ми за столом сидимо, а він мені каже: “Нелю, я б так квашеної капусти з’їв”. Ось я тепер собі місця не знаходжу. Біжу в магазин і таки куплю я хоч і молодої, бо старої нема вже, і наквашу тої капусти. А ви з Надійкою прийдіть в неділю після церкви до мене і діда нашого згадаємо. – Що то буде за капуста в липні, одному Богу відомо. Мені до неї йти трохи лячно!

Мій чоловік коли дома, часто спілкується по телефону, особливо зі своїми родичами, на гучномовці.