iBilingua

Я оце все собі в блокноті по пунктам записала – про що буду говорити зі свахою по телефону. Що це вони за дівчину таку виховали??? Прибирає син. У тому, що і супом не назвеш, я волосину знайшла! Праску в руки не бере взагалі ніколи. Зате вона вірші пише і збірку до видання готує! І кому вони, ті віршики її??? Заміж вийшла – господинею треба бути, а не поетесою! Я на заробітках в Італії вже 15 років, сину цю квартиру в столиці купила, і маю повне право бажати щоб з ним така жінка була, яка йому і за дружину, і за друга, і навіть за матір

Я оце все собі в блокноті по пунктам записала – про що буду говорити

життєві історії 0

Мама каже забирати сина, повертатися до неї і подавати на розлучення. А я не знаю, як бути! Просто Вадим така людина, та він любить нашого синочка дуже. От тільки на жаль, не мене. Ще на тижні мені було не дуже добре на роботі, а на вихідних мене вклала в ліжко висока температура. В неділю Вадим прийшов з чергування і сказав, що я маю йому приготувати і подати свіжий обід, а не те, що стоїть в холодильнику

Мама каже забирати сина, повертатися до неї і подавати на розлучення. А я не

життєві історії 0

Зі мною не хоче спілкуватися ні чоловік, ні дочка, ні навіть зять, якому я геть чужа людина. А вся причина в тому, що я не хочу йти на свій заслужений відпочинок і продовжую працювати. – Ти про нас взагалі не думаєш? Я вже замучився доглядати за домом і готувати їжу. Врешті-решт я не почуваюся чоловіком, а якою прислугою. – Після Дмитра втрутилася і дочка. Але якщо чоловіка я ще розумію, то від Анни я такого не очікувала

Мій чоловік і донька засмучені, що я не хочу на пенсію. Вони очікували, що

життєві історії 0

Я такої дитини ще не бачила. І бабусі з однієї і іншої сторони кажуть, що в їх роду таких ніколи не було. Я думала, ну шість років, племінниця скоро в школу, і має щось змінитися. Та де там. Я ніколи не забуду випадок, коли взяла її за руку і пішла в кондитерську. Я такого сорому давно не отримувала. Тоді я вперше до неї сказала фразочку, яку мені і сестрі інколи говорила мама. Знаю, що Оксані це не сподобається, але я була вимушена

Я такої дитини ще не бачила. І бабусі з однієї і іншої сторони кажуть,

життєві історії 0

Я багато років не казала рідним, але зараз думаю це зробити. Мені 68, я хочу розлучитися з чоловіком, щоб одноосібно успадкувати від своїх 100-річних підопічних житло – двоповерхову віллу. Якраз через два тижні їду з Італії додому в Дрогобич на місяць, в моєї рідної сестри ювілей, 60 років. Я хочу подарувати Любі 5 тисяч євро, адже це вона мені найбільше допомогла свого часу з дітьми, а своїх їй Бог так і не дав. А своїм двом дітям і чоловіку я теж маю що сказати

Розповім вам свою долю української заробітчанки. Багато в чому вона така сама як у

життєві історії 0

Я працював в Голландії, аби забезпечити в Україні свою родину – дружину і дочку. Щоб будинок гарний і машина, і мої дівчата ні в чому не потребували. Дружини вистачило на три місяці. І ось я через три роки повернувся в Україну. Квартира моя і ділити її ніхто не збирається. Але Марина з дочкою вирішили, що гроші, які я заробив за останній рік і відкладав на будинок, треба поділити між мною і Мариною. Така у них до мене пропозиція, інакше суд

Я працював в Голландії, аби забезпечити в Україні свою родину – дружину і дочку.

життєві історії 0

Біля мами я стояла в чорній сукні і хустині, але не проронила жодної сльозинки. Родичі замість того, щоб мене підтримати, почали шепотітися. “Ольга її одна виховувала, всю себе дитині присвятила, і ось таке заслужила?” Ну не розуміють вони, що за ці важкі п’ять років я виплакала всі сльози, що “жили” в мені. Ніхто з них не запропонував тоді своєї допомоги. Вони забігали до нас на хвилин десять, щоб провідати маму, але якщо чесно, щоб глянути, чи належно я за нею доглядаю

Всі родичі прекрасно бачили, як важко мені було всі ці п’ять років. Та незважаючи

життєві історії 0

В суботу зранку Назар мені сказав, що поїде з Ромчиком до своїх батьків, пора вже їх провідати. Малому нашому чотири роки, він почув, що їде з татом до бабусі й дідуся, тому новині зрадів. Але біля будинку моїх свекрів почав тупотіти ногами, лити сльози, вередувати і відмовлятися заходити у двір. Все тому, що Ромчик не зрозумів, до яких дідуся й бабусі вони їдуть, син подумав, що до моїх батьків, а не до татових. Тепер свекруха не хоче зі мною говорити і сказала з малим більше до них не приїздити взагалі, що в неї онуки – діти дочки. Коли приїжджають до нас у свята, то можна не за стіл одразу сідати, а погратися з Ромчиком

В суботу зранку Назар мені сказав, що поїде з Ромчиком до своїх батьків, пора

життєві історії 0

В “день тата” я сходила на службу, дала за здоров’я своєї сім’ї, а після відразу ж пішла до дітей в гості. І знов картина, яка мені не сподобалась. Ну в день “тата” вже могла б Руслана щось святкове до столу приготувати? Зробити чоловіку свято! Але ж ні, має Андрій готувати, бо це ж смажені стегна, а м’ясом має чоловік займатися. Але річ в тім, що окрім м’яса мій син приготував і картопельку молоденьку з кропом і салат грецький. Хочу таки цю тему підняти, бо хвилююсь за сина. На всяке я очі закривала, але на це не буду

Хочу таки цю тему підняти, бо хвилююсь за сина. На всяке я очі закривала,

життєві історії 0

Свати нас в хату не пустили. Ми сиділи в бесідці, хоч на дворі погода була прохолодна і дощова. На той славнозвісний шашлик ми чекали годинки з дві. А до шашлику, увага – сваха подала салат з огірків і помідорів і неохайно нарізаний хліб. Я була в подиві, чесне слово. Та коли наш син промок і я попросила його завести до хати, сваха мене послухалась, але до нас вже в сад не вийшла. Спілкувалась з нами через відчинене вікно. Додому я їхала розгублена. В яку дивну сім’ю потрапить моя дочка

Свати нас в хату не пустили. Ми сиділи в бесідці, хоч на дворі погода