iBilingua

Я не стрималася і залізла в телефон Ростика. Я ніколи такого не робила, завжди намагалася йому довіряти. Та з’ясувалося багато цікавого. Ростик переписувався з якоюсь дівчиною, розповідаючи про те, що він живе один і не перебуває у стосунках. Та більше мене здивувало те, що він говорить неправду всім. Розповідає друзям та родичам про те, що він влаштувався на круту роботу, ще й заочно планує вступати на другу вищу. Комусь із родичів та друзів розповів, що я, виявляється, вже була заміжня. Описував у деталях, як ми з “колишнім” пережили важко розлучення

Коли я почала зустрічатися з Ростиславом то й не могла подумати, що він може

життєві історії 0

Я не поїхала сьогодні на день народження онука, хоча дуже жалію, бо було там стільки смакоти на столі. Я це побачила на фото, та й не сумніваюся я в цьому, бо Наталя, моя невістка, дуже файна господиня. Але в цій ситуації є одне “але”, всі ці дорогі сири і ковбаси рублені за важко зароблені в Німеччині кошти мого сина, який там вже знаходиться третій рік

Я не поїхала сьогодні на день народження онука, хоча дуже жалію, бо було там

життєві історії 0

Моя єдина дочка в свої сорок два виходить заміж. Я б хотіла скликати всю свою рідню і показати всім, що в нас все добре. Але я не можу це зробити, бо за ті роки, що минули, я про них і не згадувала. Мені 65 років. Я ніколи не була заміжня. В свій час я привела на світ доньку, без чоловіка. Батькам і всій нашій родині це не сподобалось. Я була така одна-єдина, хто зганьбив їх на все село. Мама мені ніби й нічого не казала, але я відчувала, що вони не хочуть мене бачити і чути

Я все своє життя прожила наче в тіні. В мене велика родина, як по

життєві історії 0

Коли моя сестра з родиною переїхала недавно назад у Львів і стала мене повчати й дорікати. Я й сама задумался, а чи правильно я живу? Для кого й навіщо? Я отримую 70 тисяч гривень на місяць, мамі 2-3 тисячі даю, а решту витрачаю на себе. Дітей і родини не маю. Є квартира в центрі, машина дорога, подорожую, стежу за собою в дорогих салонах, займаюся особистим розвитком і спортом, їм у ресторанах переважно. А сестра і мама вважають, що маю віддавати 20 тисяч хоча б сестрі на племінників, дарувати їм хороші подарунки, одяг, путівки, адже якщо своїх так і не буде діток, то вони мене в старості підтримають

Наша родина зі Львівщини. Нас в сім’ї дві дочки, я і моя менша сестра.

життєві історії 0

Минуло півтора року, як я підписала документи про розлучення зі своїм Павлом. Ми були разом 23 роки. Ми виростили двох синів, збудували невеличкий будиночок, і я думала, що ніщо не заважає нашому спільному майбутньому. Я дуже помилилася. Коли Павло сказав мені, що він кохає іншу жінку, з якою вже рік і збирається мене кинути, я була вражена. Я справді не очікувала від нього такого. Я наївно думала, що він мене любить і ніщо не зможе нас розлучити, принаймні так він мені завжди казав

Незважаючи на те, що мій чоловік втік з іншою жінкою через 20 років спільного

життєві історії 0

Одного разу Людмила Іванівна так і сказала мені: самі народжуйте – самі виховуйте. Останнім часом батьки чоловіка постійно стали просити у нас грошей у борг, їм завжди кудись треба великі суми в доларах на невизначений термін. Тобто у нас маленька дитина, а чоловік віддає їм наші збереження, які ми вдвох заробили, коли до весілля на два роки на заробітки їздили. На Великдень знову виникла ця ситуація: приїхала Людмила Іванівна, і підчас обіду сказала, що їм треба 2 тисячі доларів, бо полетіла пральна і плитку треба обновити. І я просто не витримала. Сказала Дімі, що я категорично проти, аж до розлучення, якщо він дасть матері ці гроші – вони майже останні

Коли ми з Дмитром тільки зустрічалися, у нас були добрі стосунки з родичами. А

життєві історії 0

Я навіть не знаю, що не так з моєю донечкою, адже я її виховувала як слід, вчила і готувати і прибирати, а он воно що вийшло, сором та й годі. Бідненький мій зять, щиро кажу. Але Олег так їхніх трьох дітей любить, що не піде від неї. Він на двох роботах працює, а вона навіть вечері не приготує, дітям – пельмені якісь, йому максимум яйця посмажить. Вся квартира у іграшках, шкарпетках і Ліліних книжках. У моєї подруги теж у дочки троє дітей, так там взагалі інша картина, я якось з Раїсою до її доньки заходила – так там любо подивитися! Не знаю, як вплинути на дочку, думаю про це весь час, сон втратила

Ми з чоловіком одружилися у 20 років. Досягали всього самі, зробили ремонт в будинку,

життєві історії 0

Минулого тижня, як і кожної середи, я була у бабусі та дідуся. Свекор ремонтував гойдалку Дмитрика в гаражі. Я була на кухні зі свекрухою. Дмитрик сидів у своєму кріслі й обідав. У нього була картопля, м’ясо та овочі. Я усе акуратно ріжу на дрібні шматочки. Ми обоє доглядали за Дмитриком, поки він їв. Раптом Дмитрик почав хрипіти. Я вперше в житті потрапила в таку ситуацію. Не знаю навіть, як би я вчинила, якби свекрухи не було поруч

У мене найпрекрасніша і найрозумніша свекруха у світі. Щосереди я їду з сином Дмитриком

життєві історії 0

Я віддала свого сина в дитячий будинок. Цього хотіли батьки. Вони казали, що в нас немає грошей, щоб поставити дитя на ноги. Пам’ятаю, ми не мали права їхати в село, поки я була при надії, щоб боронь Боже ніхто не дізнався нашу таємницю. Це я зараз розумію, що план віддати дитину відразу появився в їх голові. З того часу спливло багато води. Я вже не та дев’ятнадцятирічна дівчинка. Я розлучена, самотня і найголовніше, так ніхто в цьому житті не назвав мене заповітним – мама! Батьків вже немає на цьому світі, але я так їх і не пробачила

Я віддала свого сина в дитячий будинок. Цього хотіли батьки. Вони казали, що в

життєві історії 0

То золоті обручки Ольга Йосипівна в серванті залишила, хоч прекрасно розуміла, що додому навряд чи коли-небудь потрапить. А ось хлам, такий як: щоденники синів, зошити в косу лінійку з “5-ми”, марки, фантики і значки, словом, цілу сумку непотребу вона мені в київську квартиру приволокла. Ну нема права біля свекрухи похвалити синів, вона миттю згадує, що її сини робили, коли були малими. “Ой, та що там малюнок Маркіяна. Ти б бачила, яку картину твій чоловік, як був в його віці, намалював”

То золоті обручки Ольга Йосипівна в серванті залишила, хоч прекрасно розуміла, що додому навряд