iBilingua

Коли моя сестра з родиною переїхала недавно назад у Львів і стала мене повчати й дорікати. Я й сама задумался, а чи правильно я живу? Для кого й навіщо? Я отримую 70 тисяч гривень на місяць, мамі 2-3 тисячі даю, а решту витрачаю на себе. Дітей і родини не маю. Є квартира в центрі, машина дорога, подорожую, стежу за собою в дорогих салонах, займаюся особистим розвитком і спортом, їм у ресторанах переважно. А сестра і мама вважають, що маю віддавати 20 тисяч хоча б сестрі на племінників, дарувати їм хороші подарунки, одяг, путівки, адже якщо своїх так і не буде діток, то вони мене в старості підтримають

Наша родина зі Львівщини. Нас в сім’ї дві дочки, я і моя менша сестра.

життєві історії 0

Минуло півтора року, як я підписала документи про розлучення зі своїм Павлом. Ми були разом 23 роки. Ми виростили двох синів, збудували невеличкий будиночок, і я думала, що ніщо не заважає нашому спільному майбутньому. Я дуже помилилася. Коли Павло сказав мені, що він кохає іншу жінку, з якою вже рік і збирається мене кинути, я була вражена. Я справді не очікувала від нього такого. Я наївно думала, що він мене любить і ніщо не зможе нас розлучити, принаймні так він мені завжди казав

Незважаючи на те, що мій чоловік втік з іншою жінкою через 20 років спільного

життєві історії 0

Одного разу Людмила Іванівна так і сказала мені: самі народжуйте – самі виховуйте. Останнім часом батьки чоловіка постійно стали просити у нас грошей у борг, їм завжди кудись треба великі суми в доларах на невизначений термін. Тобто у нас маленька дитина, а чоловік віддає їм наші збереження, які ми вдвох заробили, коли до весілля на два роки на заробітки їздили. На Великдень знову виникла ця ситуація: приїхала Людмила Іванівна, і підчас обіду сказала, що їм треба 2 тисячі доларів, бо полетіла пральна і плитку треба обновити. І я просто не витримала. Сказала Дімі, що я категорично проти, аж до розлучення, якщо він дасть матері ці гроші – вони майже останні

Коли ми з Дмитром тільки зустрічалися, у нас були добрі стосунки з родичами. А

життєві історії 0

Я навіть не знаю, що не так з моєю донечкою, адже я її виховувала як слід, вчила і готувати і прибирати, а он воно що вийшло, сором та й годі. Бідненький мій зять, щиро кажу. Але Олег так їхніх трьох дітей любить, що не піде від неї. Він на двох роботах працює, а вона навіть вечері не приготує, дітям – пельмені якісь, йому максимум яйця посмажить. Вся квартира у іграшках, шкарпетках і Ліліних книжках. У моєї подруги теж у дочки троє дітей, так там взагалі інша картина, я якось з Раїсою до її доньки заходила – так там любо подивитися! Не знаю, як вплинути на дочку, думаю про це весь час, сон втратила

Ми з чоловіком одружилися у 20 років. Досягали всього самі, зробили ремонт в будинку,

життєві історії 0

Минулого тижня, як і кожної середи, я була у бабусі та дідуся. Свекор ремонтував гойдалку Дмитрика в гаражі. Я була на кухні зі свекрухою. Дмитрик сидів у своєму кріслі й обідав. У нього була картопля, м’ясо та овочі. Я усе акуратно ріжу на дрібні шматочки. Ми обоє доглядали за Дмитриком, поки він їв. Раптом Дмитрик почав хрипіти. Я вперше в житті потрапила в таку ситуацію. Не знаю навіть, як би я вчинила, якби свекрухи не було поруч

У мене найпрекрасніша і найрозумніша свекруха у світі. Щосереди я їду з сином Дмитриком

життєві історії 0

Я віддала свого сина в дитячий будинок. Цього хотіли батьки. Вони казали, що в нас немає грошей, щоб поставити дитя на ноги. Пам’ятаю, ми не мали права їхати в село, поки я була при надії, щоб боронь Боже ніхто не дізнався нашу таємницю. Це я зараз розумію, що план віддати дитину відразу появився в їх голові. З того часу спливло багато води. Я вже не та дев’ятнадцятирічна дівчинка. Я розлучена, самотня і найголовніше, так ніхто в цьому житті не назвав мене заповітним – мама! Батьків вже немає на цьому світі, але я так їх і не пробачила

Я віддала свого сина в дитячий будинок. Цього хотіли батьки. Вони казали, що в

життєві історії 0

То золоті обручки Ольга Йосипівна в серванті залишила, хоч прекрасно розуміла, що додому навряд чи коли-небудь потрапить. А ось хлам, такий як: щоденники синів, зошити в косу лінійку з “5-ми”, марки, фантики і значки, словом, цілу сумку непотребу вона мені в київську квартиру приволокла. Ну нема права біля свекрухи похвалити синів, вона миттю згадує, що її сини робили, коли були малими. “Ой, та що там малюнок Маркіяна. Ти б бачила, яку картину твій чоловік, як був в його віці, намалював”

То золоті обручки Ольга Йосипівна в серванті залишила, хоч прекрасно розуміла, що додому навряд

життєві історії 0

Ніколи не думала, що через куховарство свекрухи ми не зможемо назбирати на своє житло! Ми переїхали в двушку до мами чоловіка, аби не платити за оренду якомусь дяді і відкладати на своє власне житло, аби зібрати грошей собі на квартиру. Мама мого Сергія жила до нашого переїзду сама в двокімнатній квартирі. Мій чоловік має у цій квартирі одну другу частину, і його мати – стільки ж. Але ця її їжа! Треба нам знов на ореду. Вихід наступний. Ми переїжджаємо в однокімнатну орендовану квартиру на кілька років, я також йду на роботу, але Сергій свої квадратні метри в маминій квартирі має здати квартирантам чи одному квартиранту, і отримувати з цієї житлоплощі гроші. За зарплати ми будемо жити, а заробіток від оренди – відкладати на власне житло. Ну ідеальний варіант! Я звичайно розумію, що свекруха може бути проти

Ніколи не думала, що через куховарство свекрухи ми не зможемо назбирати на своє житло!

життєві історії 0

Коли Степан видавав заміж свою доньку, то не запросив Олену, рідну сестру на святкування. Та велику образу на брата затаїла. Але якщо чесно, я б також її не хотіла бачити на святкуванні, бо на неї лише глянь, і вже настрій пропадає. Більше того, вона такі “цирки” може влаштувати, що потім того сорому не обберешся. Саме тому її дзвінок після Великодня мене спантеличив. Ти диви до чого додумалася!

Коли Степан видавав заміж свою доньку, то не запросив Олену, рідну сестру на святкування.

життєві історії 0

Тетяна Марківна вирішила, що на дачі моїх батьків господарка і командир – вона. Про дачу цю батьки мої мріяли давно, і ось у 55 років вони нарешті її мають – свій куточок спокою, тиші і рослин. Моєму Данилу теж подобається “копирсатися в землі”, я обожнюю садити і доглядати квіти. Ми облаштували разом з моїми батьками на дачі альтанку і зону для барбекю. І все б добре, аде на дачу моїх батьків також хоче їздити свекруха. Мамі Данила 75 років, пенсіонерка. Справа в тому, що мої батьки не схвалюють цього, бо мама чоловіка любить командувати і все там переробить під себе, вона по життю “командир”. Навіть коли свекруха приходить до моїх батьків у гості на якесь свято, вона завжди починає господарювати у дворі, і говорити, що і скільки тут треба зробити, що все не так

Тетяна Марківна вирішила, що на дачі моїх батьків господарка і командир – вона. Про