iBilingua

Софійко, Олеже, на такому королівському весіллі ми ще ніколи не були. Це було бездоганно. І музика і меню і декорації – на вищому рівні, – говорили мені гості в кінці торжества. Я ж була за себе рада, бо мріяла саме про таке свято. І нічого, що гроші на весілля ми взяли в позику. Я була впевнена, що гості в конвертах все перекриють, ще й залишиться на медовий місяць. В понеділок ми з Олегом взялися за розкривання конвертів. – Сто доларів? Це, мабуть, один такий завалявся, – подумала я

Я завжди мріяла про велике весілля. Але такий захід потребує чималих коштів. А оскільки

життєві історії 0

Синок, ну коли б я до вас не прийшла, твоя мадам сидить в тому ноутбуці. Їсти у вас не варено, не печено. Бачу, одні коробки від суш і піци. Та ви так довго не протягнете, Віталіку. І ще одне, але це між нами. Поки ти вчора хлюпався у душі, твоя Яна з якимось мужиком щебетала. Ти з тим будь обережніше, і при нагоді дізнайся, хто і що за один, – сказала я сину, роблячи йому чай на їхній новенькій кухні

– Синок, ну коли б я до вас не прийшла, твоя мадам сидить в

життєві історії 0

Два місяці тому свекруха приїхала з Італії, де пропрацювала більше п’ятнадцяти років, додому. Ми всі зійшлися в її хаті, бо скучили за Ольгою Степанівною. Ну і чого лукавити, так, щоб отримати від заробітчанки, хоча вже й колишньої, якісь смаколики ну і євро, само собою. Я раділа за свекруху, але до пори до часу. Поки одного дня сорока на хвості не донесла мені новину. Виявляється, окрім тої тисячі доларів, що дала всім свекруха, Насті вона купила двокімнатну квартиру

Два місяці тому свекруха приїхала з Італії, де пропрацювала більше п’ятнадцяти років, додому. Ми

життєві історії 0

Надійко, у тебе одна дитина, але ти і тут не впоралася! З трьома, я, тебе розсіяну, геть не уявляю, – бурмотіла без перестанку свекруха, яка з’явилася у воротах саме в той момент, коли я зрозуміла, що Миколка не крутиться, як зазвичай, біля моєї спідниці. На пошуки сина прибігла і сусідка, яка теж додавала “жару у вогонь”. Оббігавши все подвір’я я зайшла зі сльозами на очах до хати і з кімнати сина почула дивний “скрип”

– Надійко, у тебе одна дитина, але ти і тут не впоралася! З трьома,

життєві історії 0

Тиждень тому я вкотре поїхала до дочки з зятем в столицю. Так, мені також незвично як на даний час живе молодь. Але ви знаєте, я Наталі навіть позаздрила. Але моя сваха іншої думки про їх “ліниве життя”. – Жінка себе повинна присвятити чоловіку, дому і дітям. Це її покликання. Ось, я вам наочний приклад. Заміж як вийшла, так біля чоловіка, а потім дітей і крутилася. Мій син добре заробляє і в змозі вашу дочку, свахо, забезпечити. – Я трішки знаю “історію життя” своєї свахи, тому відповідь їй з мене вискочила сама собою

Тиждень тому я вкотре поїхала до дочки з зятем в столицю. Так, мені також

рецепти 0

Часто мене цей салат виручає, коли гості на порозі. А все тому, що нічого до нього варити не потрібно. За п’ять хвилин все нарізала, солі, перцю до смаку, перемішала і можна подавати до столу!

Часто мене цей салат виручає, коли гості на порозі. А все тому, що нічого

життєві історії 0

Синку, ти гідний кращої супутниці життя. Невже такий видний парубок, як ти, не може познайомитися з дівчиною свого віку, а то й молодшою? Ти себе недооцінюєш! Ми з татом хочемо для тебе кращого майбутнього, – плакалася Ольга Павлівна на кухні, влаштовуючи театральні сценки. Вероніка лише сміялася, коли чула настанови майбутньої свекрухи. Також її дивувало, чому жінка у 32 роки – чуть не бабуся, а Ігор в 27, ще той молодик

Майбутню невістку Ольга Павлівна не злюбила ще за першої зустрічі. Мало того, що Вероніка

життєві історії 0

А во Вірі діти кожного місяця і телефон поповнюють і ще й п’ять тисяч на карту кидають, як каже подруга: “на різні потреби”. В мене також є діти. Я про вас дбала, годувала, одягала. Ось і прийшов час віддавати, – сказала нам з братом мама, коли ми приїхали її привітати з виходом на пенсію

– А во Вірі діти кожного місяця і телефон поповнюють і ще й п’ять

життєві історії 0

Я собі так подумала, Тетяно, що свій ювілей святкуватиму не в ресторані, а дома. Приїде і дочка і невістка, всього мені наготують, торт Лариса вже замовила в своєї подружки, – сказала мені сестра за дві неділі до свого ювілею. Я ж до того часу вже собі і наряд на базарі новий прикупила, бо ж не так часто я по ресторанах ходжу і подарунок, мікрохвильова піч, вже в кладові запакована з бантиком чекає свого часу

– Я собі так подумала, Тетяно, що свій ювілей святкуватиму не в ресторані, а

життєві історії 0

Це ж Анна, донька Зої. Пам’ятаєш?, – шепотілися під магазином жіночки, коли побачили мене. – В них же з Павлом Кириленком така любов була. Здається, вона так і не вийшла заміж. І Павло скільки років вже самотній. Може це таки доля, – говорили вони. А по моїй шкірі пішов мороз. Стільки років минуло, а історія нашого кохання, а точніше, розставання, досі на слуху. Я ж щоб “забутися” на ті заробітки і подалася. З того часу майже тридцять років спливло

– Це ж Анна, донька Зої. Пам’ятаєш?, – шепотілися під магазином жіночки, коли побачили