Потроху ми зводили наш будиночок, і до двох років в’їхали у нього жити. А потім, звісно, що нам хотілось пожити для себе, як то кажуть. Тому з дітками не спішились, які наші роки. – Ще все встигнемо, – думали ми, адже ще молоді і часу для цього маємо в запасі ще достатньо. Та роки минали
Я і мій Олег з одного села. Разом ходили в одну школу, щоправда, Олег
Уляна менша від мене, але вже вискочила офіційно заміж – що ж, тепер прислуговуй чоловіку, сама на це підписалася. Я розумніша – живу в цивільному шлюбі, з дітьми не поспішаю. Такі часи неспокійні, які діти??? І ось Уляна всі вуха нам з мамою продзижчала, який у неї чоловік сякий-такий. Пішли ми з мамою побалакати з нею, але Уля мене, щиро кажу, дивує. Олег Улянин, коли повертається з роботи ввечері, зобов’язаний мити посуд, прати свої речі, грати з дитиною. Готувати вона теж не хоче – не панська справа. Мама вирішила, що старі дверцята на кухонних полицях треба поміняти. Мовляв, і скриплять вони давно, та й колір якийсь не такий уже
Уляна менша від мене, але вже вискочила офіційно заміж – що ж, тепер прислуговуй
Напередодні нашого з Дімою весілля свекор сказав мені, що я буду поганою і непокірною дружиною. А все тому, що я перебила його якось за столом у майбутніх свекрів на вечері, щоб відповісти щось своєму нареченому. Сказав, що у мене корона на голові і що чоловік ще згадає його слова. Щоб не виникло конфлікту, я вчинила інакше. Увечері просто підійшла і обняла їх, сказавши що суперечки нам не потрібні і весілля ще попереду. На цьому тоді й порозумілися. На свято з грошима нам допомогли мої батьки, а його просто перестали брати участь у нашому житті, зверталися до нас, тільки тоді, коли це було їм потрібно. На весілля свекри мої до нас не прийшли, подарунка жодного теж не було, з днем весілля привітала лише Дімина мама, написала повідомлення. Коли народилася Марічка, батьки чоловіка раптом відчули, що вони стали бабусею та дідусем. А більше вам нічого не хочеться???
Напередодні нашого з Дімою весілля свекор сказав мені, що я буду поганою і непокірною
Я захотіла і собі таку мікрохвильову піч, та Леся лиш засміялася. – Тобі вона для чого? В тебе ж сім’ї нема! А собі одній догоджати, то можна і на плиті розігріти. Ти б краще для тата пам’ятник замовила, а то вже перед людьми соромно. – А потім Леся наголосила, що мені варто менше по магазинах літати, а відкладати гроші, тоді все в мене вийде. Тепер іду вся в сльозах додому і думаю, що мабуть потрібно буде продати дещо з прикрас і таки поставити пам’ятник, та вже відразу подвійний, з розрахунком на себе
Вчора була у гостях у своєї дочки Лесі. Від тої краси мені розбігались очі,
Невістка не хотіла жити зі мною під одним дахом, ось ми з чоловіком і відправились на дачу. Це була весна. Думали, поки посадимо і зберемо урожай, діти приживуться. Та по осені нас в нашій квартирі ніхто не чекав. – Свахо, раз вже уступили своє місце молодим, то нема чого до них тепер пхатися. – Але недавно невістка подзвонила до мене вся в сльозах. Але я вирішила “не пхатися”. Дорослі, самі розберуться!
Невістка не хотіла жити зі мною під одним дахом, ось ми з чоловіком і
Я відчувала, що в сім’ї чоловіка якісь “мутки”. Ну не вкладалось мені в голові, що у свекрухи зі свекром в такі-то роки з’явилася дитина. До того ж, Дмитрик, не схожий ні на “тата”, ні на “маму”. Всю правду мені розказала двоюрідна сестра Володі. Тепер зрозуміло, чому Світлана так надзвонює до мого чоловіка з фінансовою допомогою батькам і Дмитрику! Я б в житті так не вчинила. Та, не мені її судити!
Я відчувала, що в сім’ї чоловіка якісь “мутки”. Ну не вкладалось мені в голові,
Коли ми з Іваном мали відгуляти весілля, а його на два роки молодший брат вже два роки, як зустрічався з дівчиною, свекруха зі свекром прийняли рішення продати свою трикімнатну квартиру в центрі Львова, купити собі в районному центрі, поблизу родичів, однокімнатну, а решту грошей розділити між синами. Це було геніальне рішення, але лише для одного з синів – мого чоловіка
Коли ми з Іваном мали відгуляти весілля, а його на два роки молодший брат
У мами народився третій онук, і вона нарешті вирішила повернутись. Коли сталося повномасштабне, і мама поїхала за кордон до подруги до Німеччини. Мама виявилася не промахом і досить швидко злізла з соціальних виплат. Коли мама влаштувалася доглядальницею, я чомусь думала, що мама про нас не забуває Так, я заздрю статкам своєї матері! Вона прост в шоколаді, катається, наче сир в маслі і про нас не думає. Дзвонить сьогодні й запрошує відсвяткувати Різдво разом, але я не піду, не хочу навіть дивитись на неї. Різдво – тепле родинне свято, яке треба проводити в колі бажаних і приємних тобі людей. Мама до них, на жаль, не відноситься. Спочатку я себе за це сильно докоряла і намагалася позбутися нав’язливих думок про спадок. Ця її байдужість уже переходить усі межі – робить ремонт в одній квартирі і оформляє на себе іншу! У нас із чоловіком та дітьми м’ясо тільки у вихідні, а в неї ковбаси з Німеччини, сири всякі. У гості покличе – і не поділиться
Так, я заздрю статкам своєї матері! Вона прост в шоколаді, катається, наче сир в
Зустрітись з братом і його дружиною ми мали у великому торговому центрі біля ялинки. Та коли я побачила з ким прийшла Олена, то була спантеличена. Дружина мого брата додумалась взяти із собою свою собачку. Я думала, що на цьому наш похід в кіно і закінчиться, але помилялась. Олену пропустили з собачкою на перегляд фільму і дві години вона гладила і тулилась до свого улюбленця, а не до мого брата. Щоправда, з кафе вийшла таки халепа!
Так вийшло в житті, що я вийшла першою заміж і брат залишився вдома з
Моя рідненька матуся вже втомилася вибачатися і кланятися Маргариті, аби вона повернулася до мене з дитиною! А дружина – ні в яку, вже три тижні сидить на іншому кінці міста у своїх батьків. І що ж такого матусенька зробила? Прибралася у нас і їсти наготувала – вареників, голубців, пиріжків
Моя матуся вже втомилася вибачатися і кланятися Маргариті, аби вона повернулася до мене з

You cannot copy content of this page