iBilingua

Ось, подивись Любо, – так звати продавця, – наскільки я зараз скуплюсь в тебе, і того мені вистарчить лише на три-чотири дні. – А щоб ви розуміли, набирала жіночка не економлячи. Там були і сардельки недешеві і великий кружелець ковбаси, дві пачки печива дорогого і цукерки. Я ж не стримався, і спитав, чи не вділить вона чогось хлопцям на передову, бо якраз туди жену автівку. По відповіді відразу ж стало зрозуміло, що це за людина!

Як то буває в теперішній час, є люди, які за буть що хочуть допомогти

життєві історії 0

Ми виїхали з Харківщини два роки тому, я була при надії другим синочком. І ось вимушено вже два роки ми живемо зі свекрухою Нелею Артемівною під Києвом, куди вона свого часу вдруге вийшла заміж і вдало закономірно овдовіла – талановита жінка, що сказати. Вона тоді взагалі сказала, що в такий час не варто народжувати! Я змогла встановити за правило, щоб ми готували окремо, бо спить до обіду, потім прокидається, їсть мою їжу і ще обурюється, що мало наготувала. Якщо щось пропадає – це я краду. Якщо ножі на столі не так лежать, то я чаклую

Ми виїхали з Харківщини два роки тому, я була при надії другим синочком. І

життєві історії 0

Батьки нам на весілля вгодили – подарували розкішний заміський будинок, про який ми з Олегом мріяли. І тут в коханого почалися істерики. Не без участі моєї мами, щоправда. І ось тепер я розлучаюся, хоча чекаю дитину. Магазинні продукти – зло. Корисніше, ніж купувати щось на ринку, немає нічого. Ось таке все. Мені в дитинстві дуже не подобалися її поради, і, напевно, тому я виросла зовсім не стрункою та й не працьовитою. Мамі був потрібен огород. Біля нас працює купа кафе та шашличних. Роль дружини-пилососа мене не влаштовувала. наше свято життя зіпсувала мати, її прагнення привчити нас до «справжнього» життя

Батьки нам на весілля вгодили – подарували розкішний заміський будинок, про який ми з

життєві історії 0

У мене два сини, через них я й поїхала працювати у Францію, де вже осіла раніше моя двоюрідна сестра. Сини з дружинами так і осіли у моїй хаті: Що ви хочете, 4 кімнати, місця наче й вистачає. Але обстановка – хоч на стіни дерися, всі хочуть буди господарями. Невістки взагалі не знали, чим себе зайняти. Готувати вони обидві не вміли, а прибирати і мити посуд їм не хотілося. Тому я й поїхала, лишивши їм будинок. Заробивши потрібну суму і навіть трохи більше, я повернулася додому. Було приємно побачити своїх дітей, які вже на той час встигли подарувати мені онуків

У мене два сини, через них я й поїхала працювати у Францію, де вже

життєві історії 0

У нашій родині прийнято, що на Різдво всі збираються у батьківському домі і проводять разом кілька днів. Але цього року в мене геть немає настрою. При думці про те, що я буду сидіти за столом з батьками і вся рідня буде питати, що я роблю і як у мене справи, мені вже стає ніяково. Мені нема чим хвалитися. Я нічого в тому житті не нажила. Що я маю їм сказати? Що моя робота мені зовсім не подобається і я даремно вчилася стільки років в університеті, чи що живу від зарплати до зарплати?

Мені дуже сумно з цього приводу. Описала вам тут свій стан душі і з

життєві історії 0

Ну не нагести і пельмені я прийшла попоїсти, які сама приготувала. Ну чесне слово! Тож ніякої машини, бо так до матері не ставляться! Знаєте, я їхала додому у піднесеному настрої. 12 років життя й роботи в Голландії позаду, гроші зароблені непогані. В Києві у моїй двокімнатній квартирі живуть син і невістка з дитиною, заробляють небагато, мріють про автомобіль. Але тепер з цим проханням не до мене

Ну не нагести і пельмені я прийшла попоїсти, які сама приготувала. Ну чесне слово!

життєві історії 0

Після моєї відмови Олег вискочив з квартири сам не свій. Він думав, я йому віддам все до копійки, бо в нього – діти. Те саме мені і мама по телефону сказала. – Совісті в тебе немає. Ти ж бачиш, яка складна в Олега ситуація. Він твій брат, могла б і допомогти. Ти завжди в тому житті тільки про себе й думала. – А потім мама додала, щоб я забрала всі свої речі з її квартири, раз я така скупа. – Нас тут без твого шмаття багато. Ні пройти ні проїхати. А, і на Різдво також не приїжджай. Олег тебе бачити не хоче. Та і я таким бажанням не горю

Мама сказала мені недавно, щоб я приїхала і забрала всі свої речі з квартири.

життєві історії 0

Пішла я від чоловіка через два роки, а все через кредити, які він брав, щоб забезпечити мамці і сестриці гідне життя. Свекруха моя і по Трускавцях їздила, і вікна поміняла і ремонти сучасні зробила. Про Уляну взагалі можна мемуари писати. Денис її забезпечує, бо та одна сина ростить. Після розлучення свекруха почала всім на світі тараторити, що я така-сяка, чоловіка в біді кинула, повісивши на нього стільки кредитів

Два роки я з чоловіком прожила після скромного весілля і подала на розлучення. І

життєві історії 0

Якось ми разом поїхали на закупи і від Надійки тільки те й чую: То для невісточки Любочки, – так ласкаво називає її Надя. – То для моїх внучечок принцесок. – А де для Наталки і її дітей?, – не стерпівши спитала я. – А я знаю, що тій Наталці треба! Та давай щось візьмемо! Думаю, хлопцям по батончику вистарчить. – А в продуктовому вона кожен раз набирає: “То моя внучечка старша любить такі смаколики, а молодша такі!”. Але я таки дізналася причину її нелюбові до доньки. Все тягнеться ще з дитинства!

Як можна так відноситись до рідної дочки? Я геть не розумію Надійку. З Надею

життєві історії 0

«У чоловіка має бути квартира, а ти все одно до нового чоловіка жити підеш!». Це мені видала колишня свекруха, коли я прийшла забирати свої речі

«У чоловіка має бути квартира, а ти все одно до нового чоловіка жити підеш!».