життєві історії 0
Мій чоловік не хоче платити аліменти колишній, і я його підтримую, та що там готова аплодувати йому за це! Так, я розуміла, що виходжу заміж за чоловіка, у якого є діти. І все ж ми з Романом абсолютно праві зараз. Ми не бачимо, куди йдуть його гроші. Що поганого в тому, що чоловік цікавиться, на що витрачаються дитячі гроші? Він же колишній на дітей щомісяця перераховує 10 тисяч гривень. Роман третину нашого доходу, платить як аліменти, сума велика, як бачите. Достатньо, щоб діти 7 і 9 років мали все, що треба. Я порахувала якось, так на ці гроші вже можна було машину купити, нехай і не нову, але все ж таки. А хлопці одягнені не знаю у що, на їжу, коли він їх до нас бере, накидаються, ніби з безлюдного острова. Днями забрали їх у вихідні до себе. Молодший у зелених бульбах під носом і сльозах каже
Мій чоловік не хоче платити аліменти колишній, і я його підтримую, та що там
життєві історії 0
Іване, якщо тобі так потрібне те м’ясо, то звільняйся з роботи, переїжджай в село і господарюй на здоров’я, – сказала я брату. – Може вже хватить на мамі їздити. Та тобі вже сороківка на носі, а тобі все під ніс принеси й подай
– Іване, якщо тобі так потрібне те м’ясо, то звільняйся з роботи, переїжджай в
життєві історії 0
Живу я, на щастя, в сусідньому під’їзди з сином і невісткою і бачу і знаю все, що відбувається у дітей. А як інакше, у мене один син і я маю бути впевнена, що моїй дитині добре живеться! Господиня Улянка файна, я не чіпляюся. Але от зі стилем і смаком у неї якось не дуже, щиро кажу. Я спостерігала від самого початку. Ну не вміє Улянка гарно вбратися так, аби їй личило. А це я вирішила невістці на 30 рокі шикарний подарунок зробити. Ювілей як не як. Та дуже розчарувала мене Уляна. До сліз сумно і прикро. Я ж гроші відкладала з пенсії, яка у мене й так три тисячі гривень з маленьким хвостиком. Ну але за пів року якусь суму та й відклала, економила. І напередодні невістчиного ювілею об’їхала на велосипеді, аби не витрачатися ан маршрутку, всі секонди нашого чималенького райцентру. А їх з десяток – та набереться. Там же хороші речі які трапляються! Два дні витратила, зморилася геть, але зібрала таки для Уляни чотири повноцінних комплекти вбрання. На всі випадки, як то кажуть. Я дуже старалася
Живу я, на щастя, в сусідньому під’їзди з сином і невісткою і бачу і
життєві історії 0
Не встигла я відмити зачухану плиту – а тут Мирослав зі шматком фольги. Якось я виявила, що мій улюблений банний рушник прикрасився великою діркою. Чоловік пояснив: а щоби не падало з гачка на стіні! За вікном – італійське море. Але до нього був довгий шлях. Я вийшла заміж за пристойного чоловіка, старшого за мене. Приїхала до Мирослава жити з великою валізою різнокольорових суконь, туфель, елегантних костюмів. Вдома у Мирослава не ховалося сюрпризів, але квартира була «дуже холостяцькою»: незатишною, без фіранок, з якоюсь сумною ганчірочкою замість нормальної губки для посуду. Особливо зворушив мене тоді посудний рушник з великою діркою. За цю дірку він і чіплявся на гачок. Я побачила це і щось в душі защеміло: зрозуміла, що просто зобов’язана вийти за Мирослава заміж, такою самотністю і глухою чоловічою неприкаяністю віяло від рушника. Побралися ми. З’їхалися. Я щедро обвісила квартиру фіранками, прихватками, якимись кумедними милими дрібницями обставила, вбралася в улюблений оксамитовий халат. Халатик мій Мирослав оглянув критично. Запитав, чи нема чого простішого. Це був тільки початок, дівчаточка!
За вікном – італійське море. Але до нього був довгий шлях. Я вийшла заміж
життєві історії 0
– Мамо, а підсмаж мені яєчню з помідорами! Після цієї фрази я думала, що свекруха лопне як бульбашка. Коли побачила, що онука спить, за ноги почала стягувати з ліжка з криками. У мене двоє дітей -10-річна донька та 13-річний син. У вихованні обох діток я дотримуюся однакового підходу: у мне діти вдома нічого не роблять, їхня робота – це ігри і навчання, а клопіт і всі турботи по дому – це справа тільки нас з чоловіком. Та моя свекруха так не вважає, вона з надоїдливістю мухи мені доводить, що діти в такому віці обов’язково мають смажити яйця, відварювати локшину, мити посуд чи прибирати. Але я тут категорична. Але от мама мого чоловіка ніяк з цим не змириться. Ось днями після роботи ввечері зайшли з колегою до кафе, засиділися. Додому приходжу – і з порога чую свекруху. Ну, думаю, зараз почнеться: де була, чому вечерю чоловікові не приготувала, навіщо сімейний бюджет на кафешки спускаєш. А виявилося, що вона репетує на моїх дітей! – Виростиш незрозуміло, кого! Замість того, щоб вдома брудний посуд помити, один в іграшки на комп’ютері грає, а друга біля дзеркала дзиґою крутиться
У мене двоє дітей -10-річна донька та 13-річний син. У вихованні обох діток я
життєві історії 0
В Італії я пропрацювала не повних десять років. І ви знаєте, сума на руках була навіть більша, ніж я планувала. Повернувшись в Україну я почала шукати житло. На допомогу прибігли і діти. – Ти ж казала, що скромненьку квартиру хочеш? А чого розглядаєш такі дорогі варіанти, – сказала дочка. – За гарну працю мені платили більше. Я хочу хоч на старості літ нормально пожити. – Але діти мене не підтримали
На заробітки в Італію я поїхала за рік до свого п’ятдесятиріччя. Діти вже мали
життєві історії 0
Нам добре з тобою і без штампу в паспорті. Для чого щось міняти?, – сказав Назар через вісім років зустрічань. Але я хотіла справжню сім’ю, дім, дітей. Коли після мого 38 дня народження нічого не змінилося, я порвала з Назаром, хоча це було дуже важко. З того часу навіть рік не минув, як я дізнаюся, що він одружився, а його дружина вже чекає дитину
Разом з Назаром ми були вісім років. Я хотіла жити разом, вийти заміж і
життєві історії 0
Софійко, Олеже, на такому королівському весіллі ми ще ніколи не були. Це було бездоганно. І музика і меню і декорації – на вищому рівні, – говорили мені гості в кінці торжества. Я ж була за себе рада, бо мріяла саме про таке свято. І нічого, що гроші на весілля ми взяли в позику. Я була впевнена, що гості в конвертах все перекриють, ще й залишиться на медовий місяць. В понеділок ми з Олегом взялися за розкривання конвертів. – Сто доларів? Це, мабуть, один такий завалявся, – подумала я
Я завжди мріяла про велике весілля. Але такий захід потребує чималих коштів. А оскільки
життєві історії 0
Синок, ну коли б я до вас не прийшла, твоя мадам сидить в тому ноутбуці. Їсти у вас не варено, не печено. Бачу, одні коробки від суш і піци. Та ви так довго не протягнете, Віталіку. І ще одне, але це між нами. Поки ти вчора хлюпався у душі, твоя Яна з якимось мужиком щебетала. Ти з тим будь обережніше, і при нагоді дізнайся, хто і що за один, – сказала я сину, роблячи йому чай на їхній новенькій кухні
– Синок, ну коли б я до вас не прийшла, твоя мадам сидить в
життєві історії 0
Два місяці тому свекруха приїхала з Італії, де пропрацювала більше п’ятнадцяти років, додому. Ми всі зійшлися в її хаті, бо скучили за Ольгою Степанівною. Ну і чого лукавити, так, щоб отримати від заробітчанки, хоча вже й колишньої, якісь смаколики ну і євро, само собою. Я раділа за свекруху, але до пори до часу. Поки одного дня сорока на хвості не донесла мені новину. Виявляється, окрім тої тисячі доларів, що дала всім свекруха, Насті вона купила двокімнатну квартиру
Два місяці тому свекруха приїхала з Італії, де пропрацювала більше п’ятнадцяти років, додому. Ми

You cannot copy content of this page