iBilingua

Майже рік нема мого захисника, а зі мною і сином живе мама чоловіка. Я сама її покликала минулої зими, щоб їй не було так самотньо і сумно. Я думала, разом нам буде легше. Але я більше так не можу, дуже хочу знову відселити свекруху, та Віра Василівна в свою квартиру переселенців пустила. Вона щовечора співає Макарчику ту саму колискову і називає його Микитою, готує щодня тільки те, що любив малим і вже дорослим Микита. На стіл, коли ми сідаємо їсти, ставить для Микити тарілку і кладе прибори

Майже рік нема мого захисника, а зі мною і сином живе мама чоловіка. Я

життєві історії 0

На вихідних в невістки був день народження. Я купила гарну подарункову торбинку, поклала туди шкарпетки, шампунь і цукерків до повної, трюфеля, ті, які невістка полюбляє. Прийшовши до дітей, я привітала їх гарними побажаннями і вручила подаруночок. Та від відповіді невістки я ледь не почервоніла. “Тут, лише торбинка красива, а вміст, так собі”. За столом я себе почувала незручно, довго не сиділа, сказала, що звикла швидко лягати спати. А сьогодні, як плівку перемотую в голові ці слова

Колись, коли була ще молодою, то мріяла про велику і дружню сім’ю. Де всі

життєві історії 0

Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію

Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не

життєві історії 0

Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну

Моїй свекрусі Тамарі Василівні всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться

життєві історії 0

“Щоб їм добре було! Цим сходам!” – поскаржився якось Антон, прийшовши додому. Він був весь червоний і задиханий. А я знаю, що перед будинком у нас всього шість сходинок – шість, не двадцять і навіть не десять. – Любий мій, а скільки ти насправді важиш?, – прямо запитала я Антона. – Ну, знаєш, я вже давно не хлопчина…” – відповів він, прямуючи до ванни, а після до холодильника. Я дивилася на нього, як він плив у просторі, і мені здалося, що він якось округлився. Рад не рад Антон став на ваги

Мій чоловік Антон ніколи не був “худеньким”. Але в останні роки кілограми на ньому

життєві історії 0

Недавно свекруха зателефонувала, щоб до Миколая я її пофарбувала, бо вона йде на якийсь ювілей. – Як не можеш? То таке виходить, ніби ти рідній матері відмовила. Це ж твоя робота. – Так, робота, за яку я повинна отримувати гроші. А від вас і батончика за 15 гривень не отримаєш!, – не стрималася я вперше в житті. Після цього десь два дні зі мною свекруха не розмовляла, а недавно спитала, може я буду мати час дома, щоб її в порядок привести. І ви знаєте, в голові пролетіла така думка, щось та й з тим волоссям “зробити”

Свекруха просто нагліє і використовує мене по повній програмі. Я не знаю, як маю

життєві історії 0

До Люди я поїхала на перший поклик, бо обстановка дома зі свекрухою загострювалася. І власне, Валерій, чоловік моєї сестри, перевернув моє уявлення про сім’ю з ніг на голову. З самого ранечку він прокинувся, привів себе в порядок, приготував нам всім сніданок, кавусю і до кавусі. Після ми мило гуляли по місту. Я була під враженням. Але дома мене чекав “сюрприз”. По-перше, Олег нас навіть не зустрів. Їхали ми маршруткою, бо бензин дорогий. Але і це ще пів біди

До Люди я поїхала на перший поклик, бо обстановка дома зі свекрухою загострювалася. І

життєві історії 0

Не хочу я свекра з цим його особняком, побудованим “на всіх”, не хочу жити в цьому гуртожитку, не хочу цих грядок, моркви й помідорів, не хочу зовиці, полуниці й кабачків! Здалося мені те все. Начхати, що це остання воля спочилого свекра – щоб ми тут всі на купу жили і в його садку й огороді спини гнули. На той момент у Оксани вже дозрів план невеликої перебудови

Не хочу я свекра з цим його особняком, побудованим “на всіх”, не хочу жити

життєві історії 0

Сьогодні човгаю по снігу додому, в думках обдумую, що приготувати на вечерю. Але в під’їзді застигла, адже побачила свого переляканого кота. Потім мене ще й сусідка запитала, чого це до нас свекруха заходила і що там сталося з Пушком. Виявилося Галина Михайлівна без дозволу взяла дублікат ключів, пробралася в нашу квартиру і мого домашнього кота винесла на вулицю, на мороз. Тоді я дуже була зла, а коли подзвонила до свекрухи, то та навіть не заперечувала. – Ти ще молода і зовсім не розумієш! Насправді я вас рятую!

Я чогось думала, що вийти заміж – і все життя вдалося, але ні. Виходить,

життєві історії 0

Цими вихідними я поїхала на день народження до зятя. Чоловік через роботу не зміг, тому я чкурнула одна. Діти влаштували цікаву екскурсію, ми наробили багато фото на пам’ять, були ще й свати. Одним словом, ці два дні ми провели дуже гарно і цікаво. Та вже по приїзду я від знайомих дізнаюсь, що мій чоловік вже так “нацупив” грошей, що дочці квартиру в місті прикупив, а я їздила на новосілля. А все це через фото, які діти виклали в соцмережі

Людська заздрість немає меж. Особливо зі сторони моєї сусідки, яка все життя переймається мною