iBilingua

З Польщі я повернулася не лише з заробленими грошима, а й з дитям під серцем. Мама довго плакала, бо жили ми в селі, але змирилася і навіть допомогла поставити донечку на ноги. Минув час, моя Андріана вийшла заміж, мені подарувала двох внучат. І жили вони добре, поки одного дня не надумали і вони на ті “трускавки” в Польщу їхати. Я не хотіла дочку відпускати, відчувало моє серце халепу, і вона таки нашу сім’ю не оминула. Як тепер маю зятю в очі дивитися, не знаю

Я не хотіла дочку відпускати на ті “трускавки” до Польщі, відчувало моє серце халепу,

життєві історії 0

Вже більше трьох років мама не хоче зі мною спілкуватись. Мені, якщо чесно, соромно за свої слова і поведінку, але тоді я не могла вчинити інакше. Ну яка дитина, мамі ж за сорок п’ять? Це ж смішно, їй про внуків думати потрібно. Після всього сказаного я поїхала жалітися до тата у Вінницю. Мамі ж наголосила, щоб вона продала квартиру і віддала мені мою частку. Тепер я залишилась одна-однісінька. Проте мама живе як королева і виховує мого братика, якого я в очі не бачила

Вже більше трьох років мама не хоче зі мною спілкуватись. Мені, якщо чесно, соромно

життєві історії 0

Ми рахували кожну гривню, бо і дитина маленька на руках. Саме тому, коли свекри зателефонували Валері, він летів до них на крилах ночі, бо думав, що вони нарешті виконають свою обіцянку. Просто свого часу батьки допомогли старшій дочці, бо вона самотужки виховувала дитину. Але приїхав додому Валера сам не свій. Що ми пережили, одному Богу відомо. З того часу минуло п’ять років. Образа не пройшла, бо таке відпустити важко

Ми рахували кожну гривню, бо і дитина маленька на руках. Саме тому, коли свекри

життєві історії 0

Прийшла моя невістка до храму. Одна шкарпетка оранжева, друга зелена, якась дивна спідниця і більший на тори розміри піджак. Хтось скаже, що це модно, а я скажу, що в такому піджаку мій дід ходив, як був ще на цьому світі. Я мало там зі сорому крізь землю не провалилася, ще гірше стало, коли до мене підійшла одна жіночка після служби і спитала чого це моя невістка так вирядилася

Знаєте моя невістка мене завжди дивує, але сьогодні, то щось з чимось. Коли мій

життєві історії 0

Я подзвонила чоловіку, щоб той по дорозі купив полуниці, бо і дочка і я вже захотіла цієї ягідки. Я ж не знала, що Петро в той час був у своєї мами. Вже наступного дня вона з’явилася на нашому порозі. “Тобі не соромно? Полуниця така ще дорога! Мій син так важко на будові працює, щоб вам догоджати?”. А через декілька днів чую, як свекруха тішиться, бо зять дочці і онучці оплатив поїздку в Туреччину. То дочці все можна, а невістці полуницю, – то марнотратка! Ну анекдот, чесне слово!

Так образливо, що плакати хочеться. Знаю що є такий анекдот, але ніколи б і

життєві історії 0

Ну яке вона має право, скажіть? Моя нинішня свекруха забороняє мені спілкуватися з мамою колишнього спочилого чоловіка, допомагати Стефанії Олександрівні. Так, з першою свекрухою я досі підтримую стосунки. А з нинішньою свекрухою нічого не виходить. Раніше я прагнула мати теплі взаємини і з Оксаною Богданівною, мамою мого теперішнього чоловіка Андрія. А тепер я все частіше намагаюся знайти причину не бачитися з нею. Завжди її в мені щось не влаштовує: мої покупки, як я готую, макіяж чи одяг, чи якісь дитячі речі, які я купила своїм дітям. На думку мами Андрія, я їх дуже балую. Постійно чую докори, що приділяю увагу Стефанії Олександрівні, мамі мого першого чоловіка. Але її син був чудовою людиною

Ну яке вона має право, скажіть? Моя нинішня свекруха забороняє мені спілкуватися з мамою

життєві історії 0

Ми домовилися, що на Великдень після церкви збираємось у мами. Але коли ми задзвонили в дверний дзвінок, ніхто нам двері не відчинив. Вона через “велику” образу на мене, пішла святкувати до своєї подруги, такої ж самотньої, як і вона. Я не знаю, чи то вік на неї так впливає, чи що. Вже і сестра з Канади мені телефонувала, питала, чим я таким маму образили. Але це ж смішно. Я ж не телепат врешті-решт. Ну хоч свекруха задоволена, це вже плюс!

Ми домовилися, що на Великдень після церкви збираємось у мами. Але коли ми задзвонили

життєві історії 0

Ми з дружиною разом 10 років, і у нас хороший шлюб, квартира, плануємо діток. Але є в нашому житті один персонаж, це – теща, яка завжди кругом пхає свій ніс. У житті вона не дала своїй дочці нічого, скажу я вам. Всі проблеми у нас в родині завжди через матір Наталі. Теща з тестем мають заміський будинок і квартиру в місті. Довгий час, більше 3 років, теща сиділа без роботи і весь цей час дружина допомагала батькам грошима і продуктами, хоча вони не старі, у батька є техніка і він заробляє гроші. Але ще й беруть гроші у дітей. Ми живемо в квартирі тещі і платимо їй щомісяця 6 тисяч гривень

Ми з дружиною разом 10 років, і у нас хороший шлюб, квартира, плануємо діток.

життєві історії 0

Я на Михайла глянула і стерпла – без зубів. – Щоб до стоматолога йти треба гроші мати, – сказала нам невістка. Ми витягнули все, що на пам’ятники складали, бо молодий ще, ну як без зубів ходити. А на другий день після Великодня так вийшло, що ми до них в гості приїхали. Вся квартира заставлена технікою, у вітальні красувався новий диван і телевізор. – Та все це в кредит. В нас же грошей нема!, – розвела руками Поліна. Я вже казала, як син не почне ті зуби робити, я їм і копійки більше не дам!

Як тільки мій Михайло одружився на Поліні, я думала, що це найкраща дружина на

життєві історії 0

Наш великодній обід закінчився тим, що Ігор сказав моїй мамі, що він її годує і утримує. Справді, мама, у якої ми мешкаємо, не платить за квартиру та за продукти. Нині це робить чоловік. Я не працюю півроку. Почала шукати роботу кілька тижнів тому, а до того відпочивала. Коли я працювала, ми за все платили разом з Ігорем. Але я маю одну особливість: я дуже швидко втомлююся. І звільняюся від утоми. Так, можу попрацювати кілька місяців, а потім не працюю якийсь час – відновлююся. Це стосується навіть офісної роботи. Я втомлююсь від комп’ютера, від колективу, від перебування поза домом, від рутини і одноманітності. Іншим це притаманно, як я помітила. працюють роками на одному місці. А ось я така. У моєї мами слабке здоров’я, їсть 1 раз на день, як правило. Її пенсія йде на ліки, і цукерки вона собі сама купує, бо їсть їх дуже багато. Ліки дорого виходять. Залишок від пенсії вона відкладає на непередбачену ситуацію. Пенсія у мами 7 тисяч гривень

Наш великодній обід закінчився тим, що Ігор сказав моїй мамі, що він її годує