І тепер тітка Люда вимагає, аби їй відписали долю, мала би совість! Така вже дивна людина. У моїх дідуся та бабусі аж четверо дітей та дві квартири. Мій тато Петро – друга дитина, другий син. Хоча я вважаю його першим, бо старший син усиновлений моїм дідом та бабусею. От і вважайте я, мама, тато, бабуся, дві сестри тата і їхні діти – всі разом. Квартира хоч і 4-кімнатна, все одно важко жити таким натовпом. Треба сказати, що коли я була ще маленькою, цю квартиру поділили на мене, старшу татову сестру та її дочку
І тепер тітка Люда вимагає, аби їй відписали долю, мала би совість! Така вже
Орися вже більше місяця, як позичила в мене тисячку, але я її завжди шкодую і мовчу. Та недавно я дізналася, що не в одної мене вона боргує. І в магазині вона в “чорному зошиті” і сусідці давно гроші не віддає, і на базарі якусь кофтинку “в кредит” взяла. Я не стрималася і пішла до подруги ніби то й на чай, а насправді, щоб розуму добавити. Орися відразу чайник включила, а потім до шафи побігла, і витягла новеньку шубу
Орися вже більше місяця, як позичила в мене тисячку, але я її завжди шкодую
Стара слабка свекруха, яку чоловік забрав з іншого міста жити до нас, зіпсувала все в нашій родині. Характер у неї нестерпний, вирішили, що жити вона має окремо. На сімейній раді мої батьки запропонували дати нам велику суму грошей на квартиру для Світлани Василівни, решту ми з чоловіком беремо в кредит і виплачуємо його. Протягом півроку в тому місті її квартиру продаємо і гроші моїм батькам віддаються. Поки чоловік її там збирав і перевозив, мої батьки подумали і вирішили, що краще кредит вони закриють самі, щоб не було конфліктів, бо так виходить, що квартира ні їхня і не наша. Чоловік репетує, що я і мої батьки схиблені на грошах
Стара слабка свекруха, яку чоловік забрав з іншого міста жити до нас, зіпсувала все
Мені язик не повертається сказати дружині, що жити мені залишилося лічені місяці. Моя Лідочка дуже емоційна людина. Вона як бачить котиків на вулиці, то три дні ллє сльози. Дітей в нас немає. Ми живемо один за ради одного. Все ми ті гроші складали, складали. Ось я і запланував поїздку автобусом в Закарпаття. Поплаваю з Людочкою в термальних водах, про які і вона і я завжди мріяли. А там, хай буде, що буде!
Мені язик не повертається сказати дружині, що жити мені залишилося лічені місяці. Моя Лідочка
Я з радістю залишалася з онучкою аби дати можливість невістці з сином провести час на одинці. І на перший погляд все почало налагоджуватися. Немов новий медовий місяць. Я бачила, що вже й син світиться від щастя. Було видно, що він любить Вероніку. Це була б ідеальна сім’я. А ж тут 24 і син без вагань стає на захист Батьківщини. Серце моє було не на місці, а ж тут чую, розлучаються діти!
Знаєте, я якось й не лізла до стосунків між сином і невісткою. Арсен в
Я меркантильна і продажна. Чоловік мені наказав оце збирати речі і вирушати до батьків, яким, цитую його слова, “ти не потрібна і ніколи не була потрібна, недовго вони тебе терпітимуть”. Звичайно, я ще маю шанс залишитися, якщо я прийму висунуті моїм благовірним умови. Після двох років труднощів і поневірянь, які ми легко долали з філософією “з милим рай і в курені”, перепала моєму чоловікові квартира за копійки. Йому платити за неї півтора року, кредит на мене оформлений. Від мене знадобилася повна відмова від претензій на квартиру
Я меркантильна і продажна. Чоловік мені наказав оце збирати речі і вирушати до батьків,
При першій же можливості я сказала тату, що зміню своє ім’я на більш жіночне. Я замучилась вислуховувати насмішки від друзів і однокласників. Тато після почутого приймав “мелісу”, а я була наказана – цілий місяць без солодощів. Мене це не зупинило і своє шістнадцятиріччя я святкувала зовсім іншою людиною. Мама мене підтримала, а ось тато досі нормально не спілкується, хоча з того часу минуло вже дванадцять років і я з ними не живу
При першій же можливості я сказала тату, що зміню своє ім’я на більш жіночне.
Свого Тараса я мушу пильнувати, як зіницю ока. Він часто зустрічається з колишньою дружиною, оскільки в них спільні діти. Але не для того я досі вчу Тараса, що розкидати шкарпетки по хаті не потрібно, а брудній тарілці місце в мийці, щоб ця Ірини “готового” в мене відібрала. Тарас зробив свій вибір, і вона повинна змиритися. До того ж, дітей він не залишив і допомагає чим може. Я не одна, як раніше, а це найголовніше! Вільного чоловіка в 33 роки знайти, ох як не легко!
Свого Тараса я мушу пильнувати, як зіницю ока. Він часто зустрічається з колишньою дружиною,
Моя сусідка сама виховує двох дітей, а скупляється в магазині, ніби мільйонерша. Набирає всякої всячини, а це продукти і марципани і різні речі, без яких можна б було і обійтись. Та найбільше мене турбує не те, а саме, де вона бере такі кошти. Ліда ця працює в банку і сама забезпечує будинок і дітей. А ви самі розумієте, це школярі, їх вдіти і взути, а ще на обід дати. Варто би було її керівництву на це натякнути, а я можу. Та моя племінниця мені радить не звертати на це уваги
Живу я з чоловіком в селі. Маємо дві дочки та обидві живуть не з
Після того, як постраждала наша квартира в Ірпені, ми живемо у батьків чоловіка, бо ніяк не можемо відремонтувати  і відновити свою оселю. Я в декреті, не працюю, чоловік стільки не заробляє один. і все ю добре, свекри, можна, сказати, нас годують і грошей ні за що не беруть, але як же втомив цей бруд у них! Свекруха така нечупара. Ми з чоловіком часто їмо не дома, ходимо в кафе чи до кумів. Свекор зі свекрухою нічого не бачать, що у них бруд, не розуміють, чому дитина не хоче у них їсти. Жити неможливо, їсти неможливо. Ходити босоніж неможливо! Паморочиться від усіх запахів. Їжа як помиї, бо з холодильника тхне, весь посуд брудний. Вони ще й заощаджують воду
Після того, як постраждала наша квартира в Ірпені, ми живемо у батьків чоловіка в

You cannot copy content of this page