Памперси, каже мама Славка, взагалі не потрібні, бо це дуже дорога і не корисна річ, раніше всі без них обходилися, її діти так виросли і онук виросте! Славко і під час нашого стрічання такий був. Про жодні кафе, а тим більше ресторани, навіть мова більша не йшла. Ви що! Заощаджувати треба, а не транжирити гроші. На день народження – одна троянда, та й та не першої свіжості, щоб дешевше, а навіщо витрачатися, якщо все одно через день зав’яне, тільки дарма витрачені гроші. Коли Славко бачив, що я незадоволена, казав, що коли одружимося, тоді й зекономлені гроші стануть у нагоді. Мені б бігти від нього якнайдалі ще тоді, але я погодилася вийти за нього заміж. Після скромного весілля ми стали жити з його батьками, і тут я зрозуміла, що у них така економія в сім’ї вважається не лише нормою, а й розумним плануванням. Меблі старі, ще з радянських часів, але міняти і робити ремонт у наш час – дорого і нема потреби, як сказала свекруха. Те, що потрібно давно викинути і забути, у них сто разів відремонтовано та скручено скотчем, їжа теж найдешевша. Я довго не могла звикнути, а робити зауваження не наважувалася, доки не народилася дитина. Отоді почалося

Славко і під час нашого стрічання такий був. Про жодні кафе, а тим більше ресторани, навіть мова більша не йшла. Ви що! Заощаджувати треба, а не транжирити гроші.

На день народження – одна троянда, та й та не першої свіжості, щоб дешевше, а навіщо витрачатися, якщо все одно через день зав’яне, тільки дарма витрачені гроші.

Коли Славко бачив, що я незадоволена, казав, що коли одружимося, тоді й зекономлені гроші стануть у нагоді. Мені б бігти від нього якнайдалі ще тоді, але я погодилася вийти за нього заміж.

Після скромного весілля ми стали жити з його батьками, і тут я зрозуміла, що у них така економія в сім’ї вважається не лише нормою, а й розумним плануванням.

Меблі старі, ще з радянських часів, але міняти і робити ремонт у наш час – дорого і нема потреби, як сказала свекруха. Те, що потрібно давно викинути і забути, у них сто разів відремонтовано та скручено скотчем, їжа теж найдешевша.

Я довго не могла звикнути, а робити зауваження не наважувалася, доки не народилася дитина. Отоді почалося!

Всі були спочатку раді, що буде онук, але потім, коли треба було щось для мене купувати, посипалися невдоволення та закиди свекрухи, що коли вона носила дітей, з нею ніхто не няньчився, посуд за неї не мив і чоботи їй не шнурував.

Вона, мовляв, і сама все робила і нічого не вимагала, не те, що я. Чоловік і мене підтримував, але разом з тим намагався так само, як і завжди, на всьому заощадити.

Тепер Славко тотальну економію виправдовував тим, що коли народиться дитина, скільки всього буде потрібно!

Але я переживаю, що і для дитини також доведеться випрошувати гроші на все. Свекруха говорить, що купляти нічогісінько не прийдеться -все дадуть їхні родичі, у яких діти старші – одяг, соски, пляшки, пустушки, іграшки, візочок.

Памперси, каже мама Славка, взагалі не потрібні, бо це дуже дорога і не корисна річ, раніше всі без них обходилися, її діти так виросли і онук виросте.

Я така розгублена! Мама вже не проти того, щоб я повернулася додому, та мені й самій все це не подобається, не можу зрозуміти, що в них за жадібність така, що вразила всю родину?

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено