Перед холодами я хотіла, щоб приїхали обидві дочки і помили мені вікна. Ну самій не пасує, бо скажуть сусіди: “О, дожилася. Сама миє! Так значить тих дівок виховала”. Старша Оля сказала, що всі дні на роботі, а на вихідних записана на манікюр, а молодша взагалі видала: “Я тобі заплачу! Найми когось”. Щоб з мене люди сміялися? Але я дещо придумала, і ви знаєте, це спрацювала. Подзвонила до одної і другої і слабким голосом сказала, що мені зле. Прилетіли миттю, а перед ними – швидка!
Ніколи не могла і подумати, що на старості літ доживу до того, що сама вікна митиму і це при тому, що привела я на світ дві дочки.
Колись з чоловіком, ми важко працювали. Щоб жити окремо від батьків ми купили будинок у селі, який потребував чималих вкладень. Згодом в нас народилась старша донечка Оля, а через два роки і Василина.
Я навіть не пригадую такого часу, щоб я коли небуть жила для себе, тобто в своє задоволення. Мої думки завжди були про добробут в оселі і звісно, щоб у моїх дівчат було все найкраще.
Обидві мої донечки отримали вищу освіту, а згодом і вийшли заміж одна за одною.
Я не проти була того, що вони обидві житимуть окремо від мене, адже пригадувала себе в цей час. Якби батьки нас не любили, вони завжди керуватимуть по-своєму.
А нам хочеться самим бути будівниками свого сімейного затишку. Так склалось, що обидва мої зяті мають солідні доходи, тому мої донечки живуть у достатку, що дуже гріє моє материнське серце.
Та не гріє мене лише одне, навіть більше того, мене це сильно турбує. Чим дальше, тим менше вони до мене навідуються. Раніше приїжджали майже кожні вихідні, потім раз на місяць, а тепер то тільки по великих святах.
Та незабаром вже холоди і зима підбирається, допоки гарна погода я би хотіла вікна повимивати.
Але самій якось соромно перед сусідами, коли в мене дві дочки, це ж на хвилиночку – не невістки!
Зателефонувала я Олі, а вона немає часу, весь тиждень на роботі а в суботу в неї манікюр. Василина так та зовсім мене здивувала своєю відповіддю: “Я передам грошей, попроси когось”.
Я в селі за гроші буду просити вікна мити?
Так мене засміють, що аж до телебачення дійде. Вирішила я іншим методом заставити своїх дівчат до мене приїхати.
Зателефонувала скоро ранечком я до Олі і сказала що тиск мені скочив, мені погано слабість. Щоправда Оля і Василина примчались до години часу, а перед ними і швидка допомога…
Трохи тиск зависокий таки був, але це не критично.
Мабуть це через нерви і хвилювання. Зате в оселі мої дівчата навели ідеальну чистоту, навіть їсти нам з батьком наварили.
А у вас як з вашими дітьми?
Чи не забувають вони про вас на довго? Чи радують вас своєю присутністю?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини