fbpx
життєві історії
Перед новим роком я приїхав до батьків і подарував їм пристойну суму на відпочинок в Карпатах. За тиждень часу ми зідзвонилися. Я хотів почути, які вони щасливі, оскільки Буковель, це та місцина, в якій вони мріяли побувати. Та на моє здивування вони нікуди не поїхали. Те, куди “перекочували” гроші, вивело мене з себе

Перед новим роком я приїхав до батьків і подарував їм пристойну суму на відпочинок в Карпатах. За тиждень часу ми зідзвонилися. Я хотів почути, які вони щасливі, оскільки Буковель, це та місцина, в якій вони мріяли побувати. Та на моє здивування вони нікуди не поїхали. Те, куди “перекочували” гроші, вивело мене з себе

Щось мені підказувало, що саме фінансова сторона і посварить мене з родичами. На жаль, так і сталося.

У моїх батьків двоє дітей: я і мій старший брат Андрій. У нас із братом доволі велика різниця у віці – 10 років. Андрій уже давно одружився та виховує двійко діточок. І все б нічого, та фінансова сторона його “кульгає”. Він сплачує кредит за квартиру і ледве зводить кінці з кінцями.

У мене ж ситуація інша. Після школи я вступив до університету. Навчався добре, що дозволило мені знайти престижну роботу – я програміст в одній американській компанії. Працюю та живу в Києві. Посада у мене перспективна, тож маю надії на щасливе та безбідне майбутнє. Заробляю я також непогано, але житло поки що орендую. Винаймаємо простору квартиру разом із двома співробітниками.

Так як своєї сім’ї у мене немає, я регулярно допомагаю мамі з татом. Часто приїжджаю та щедро даю гроші батькам на їхні потреби. Спочатку вони ніяк не могли звикнути до того, що я забезпечую їм фінансову допомогу. Дякували щоразу так, що мені незручно ставало.

Але згодом батьки звикли до таких “подарунків”. І почали сприймати це як належне. Мовляв, куди ще мені дівати гроші, адже дітей у мене немає. До того ж щоразу, коли я приїжджав, вони старалися наголошувати, як важко живеться Андрійкові. Контраст між нами було видно ще сильніше.

Перед новим роком я вирішив зробити батькам щедрий подарунок. Раніше я лише купував їжу в будинок і давав гроші на одяг, але зараз захотів, щоб батьки добре відпочили. Досить їм гнути спину на роботах, нехай розслабляться та цікаво проведуть час. Тому я подарував їм пристойну суму грошей, але сказав, що це на відпочинок в Буковелі, в якому вони ще жодного разу не були, а завжди мріяли.

Я ж планував разом з ними підібрати відпочинковий комплекс. Щоб був і басейн і масаж, і різні оздоровчі процедури. Та на моє здивування вони відмовились від моєї пропозиції їм допомогти.

– Ми самі все зробимо. Це шикарний подарунок, який ми точно використаємо.

Через тиждень я зателефонував мамі, щоб запитати, чи добре вони проводять в Карпатах. Але вона спокійно відповіла, що вони з батьком нікуди не поїхали, а мій “подарунок” вони передарували Андрію та його сім’ї.

– Ми не можемо дозволити собі витратити такі гроші просто на відпочинок, знаючи, що Андрій по вуха в боргах за квартиру.

Признаюся відверто, мене ця новина сильно розчарувала. Я ж давав гроші не Андрію та його дітям, а своїм батькам! Вони навіть словом не промовилися, про своє рішення. Це дуже образливо було з їх боку.

Саме після такого їх вчинку я вирішив більше ані гривнею не допомагати батькам. Наскільки я все розумію, вся моя допомога переходить брату, який міг би в житті і щось змінити, раз йому не хватає на нормальне життя.

Якщо я побачу, що батьки зрозуміли, що чинили не правильно, я зміню свою думку. Ну а поки що все буде саме так. Нехай подумають. Я їх не кваплю.

А щоб ви робили на моєму місці?

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page