fbpx

Перед тим як розказати все сину, я вирішила ще уточнити у самої невістки про її походеньки наліво. Зустрілися ми з Мартою на нейтральній території. Я не стала ходити кругами, і прямо сказала, що бачила її з цим типом. – Так, Мирон і справді не батько нашої Лізоньки, але я обіцяю подарувати йому сина

Перед тим як розказати все сину, я вирішила ще уточнити у самої невістки про її походеньки наліво. Зустрілися ми з Мартою на нейтральній території. Я не стала ходити кругами, і прямо сказала, що бачила її з цим типом. – Так, Мирон і справді не батько нашої Лізоньки, але я обіцяю подарувати йому сина.

Так вийшло, що я дізналася про те, що невістка невірна моєму синові. Я випадково побачила, як вона з якимсь чоловіком із кафешки виходила. Перед тим, як вона сіла в таксі, він її обійняв і поцілував. І це були зовсім не дружні обійми, та й поцілунок був не в щоку.

З моєю невісткою Мартою у мене завжди були добрі стосунки. Після весілля ми з нею сіли та обговорили особисті межі, щоб надалі вже не було жодних зайвих питань та непорозуміння.

Може, саме завдяки цьому, за їх шість років шлюбу у мене з нею не було жодного конфлікту. Хочу одразу сказати, що незважаючи на рівні стосунки ми з невісткою ніколи не були подругами. Була взаємна повага та невтручання у справи один одного.

І все було б нормально, зраджувати чоловікові чи ні – це тільки її особиста справа, якби не один нюанс. У чоловіка, з яким зустрічалася невістка на обличчі була родима пляма, така сама, як і у онуки.

Я вирішила, що мені треба з невісткою поговорити. У мене в голові крутилися мільйон варіантів, починаючи, від безглуздого збігу і до того, що син знає, що він виховує чужу дитину і мені про це ніхто нічого не говорить, з етичних міркувань. Я намагалася не накручувати себе і щоб розвіяти свої підозри запросила Марту до себе на чай.

– Марто, я бачила тебе недавно з чоловіком, на якого дуже схожа онука. Мирон про це знає? – Не стала я ходити навколо.

Марта почала плакати, каялася у своїй помилці і благала нічого не казати синові. Вона пообіцяла, що припинить стосунки з цим чоловіком, а моєму синові подарує спільну дитину.

Мене неприємно здивувала відвертість невістки, але я сказала, що мовчатиму. Як після цього синові дивитися в очі я навіть не уявляла. Я розуміла, що син сильно любить дружину з донькою, а тому я не могла зруйнувати його щастя.

Через кілька місяців після цього випадку, щасливий син із сім’єю приїхав мене відвідати. Мирон розповів мені, що дружина чекає на другу дитину.

– У дружини вже четвертий місяць і мені здається, що буде хлопчик, а тому мати готуйся, ти скоро станеш вдруге бабусею.

У мене на душі почали шкрябати кішки, адже якщо у невістки четвертий місяць, то в цей час вона ще зустрічалася з цим чоловіком. У цьому випадку, чию дитину чекає невістка – хто його знає. Я вибрала момент і поцікавилася у Марти:

– Від кого ця дитина?

В цей момент, вона мене відштовхнула і почала вигукувати:

– Та що ви собі дозволяєте, може, ви ще скажете, що й донька не від вашого сина.

Мирон напружився та поцікавився, що сталося.

– У твоєї матері щось не те з головою! Вона сказала, що діти не від тебе! Ходімо додому я більше не хочу тут бути і хвилини!

Син із докором глянув на мене:

– Ти мене неприємно здивувала.

Більше син із невісткою до мене не приходили. Після того, як невістка привела на світ дитя, син мені скинув фото новонародженого малюка з такою самою плямою, як у того чоловіка.

Коли дитині було шість місяців, син прийшов до мене з речами і сказав, що дружина пішла від нього до іншого чоловіка і забрала з собою дітей.

Мені б треба було радіти, але Марта підставила мене, бо повідомила синові, що я знала про те, що вона ходить наліво.

Мирон пішов згубним шляхом і постійно звинувачує мене у такому житті. Окрім цього, він почав тягати додому різних дівок. Якось у нього одна прожила цілий тиждень, і він вирішив мене з нею познайомити зі словами:

– Ірино, ця моя мати, якщо ти захочеш мені “наставити роги”, то вона тебе прикриє, можеш на неї розраховувати.

Моя спроба пояснити синові, що у всіх його неприємностях з Мартою винен він один, бо я йому її не нав’язувала, а він сам її вибрав, а тому в мене не було жодного морального права руйнувати його сім’ю.

А може мій син і правий, і я повинна була йому відразу ж розповісти про те, що дружина його невірна? Але де гарантія, що він мені повірив би?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page