fbpx
життєві історії
Перед тим, як я пішов на фронт, ми з Марічкою розписаплися. До цього жили пів року разом, все з нею було нормально. І ось вже два місяці, як я повернувся – за станом здоров’я. Вибачте, звичайно, я довго терпів, та більше так не можу. З порога валяються якісь речі, сміття. На кухні в мийці немитий посуд. У спальні гора непрасованих речей. Вечерю готую сам, вона в новинах. Але я буду любити й підтримувати майбутню дитину

Перед тим, як я пішов на фронт, ми з Марічкою розписаплися. До цього жили пів року разом, все з нею було нормально. І ось вже два місяці, як я повернувся – за станом здоров’я. Вибачте, звичайно, я довго терпів, та більше так не можу.

Я вийшов на роботу, і мені не хочеться повертатися до власного будинку! Я працюю з ранку до вечора. Роботи зараз знову багато, доводиться викладатися на повну, щоб заробити більше, адже дружина при надії, приходжу досить пізно.

Але вдома нічого не змінюється! З порога валяються якісь речі, сміття. На кухні в мийці немитий посуд. У спальні гора непрасованих речей. Вечерю готую сам, вона в новинах сидить.

Що гріха таїти, господиня з Марічки виявилася ніяка, поговорити нормально не виходить – вона говорить, що всі побутові справи зараз не головне. Хоча коли ми жили вдвох до всього цього, все було нормально. У вихідні ми разом прибирали, і на тиждень цього вистачало. Але тепер все змінилося.

Наша квартира перетворилася на справжнє звалище. Ніде стати, щоб не натрапити на якийсь бруд.

Я сказав Марічці, що не займатимуся прибиранням. Я не маю часу ще й це робити, я заробляю гроші для сім’ї. Адже вона сидить удома цілими днями! Хіба нема часу хоча б трохи розгребти все це? Мені важко зрозуміти, чим вона займається весь день. Іноді я приходжу додому, а вона просто лежить на дивані, в телефоні. Навколо повний бардак, а вона просто лежить.

Не раз я їй казав, наскільки сильно мене гнівить безладдя. Неможливо відпочивати у будинку, де настільки неохайно. Це просто фізично некомфортно! Але Марічка відмовляється це розуміти.

Я її просив, благав, влаштовував бойкот. Але цього вистачає на день-два, а після квартира знову перетворюється на хаос. На цей раз мій терпець закінчився.

Кілька днів тому я прийшов додому і побачив ту саму знайому картину. У мийці посуд, який залишився ще позавчора. Гора речей, які треба погладити, лише зросла. А дружина тим часом лежить на дивані і не робить нічого. Просто спостерігає за всім цим безладдям і порпається в телефоні.

Я не витримав. Я зібрав потрібні речі і пішов жити до мами. Дав дружині кілька днів на роздуми: або вона змінює своє ставлення до збирання, або ми розлучаємося, але я буду любити й підтримувати майбутню дитину.

У мами я вже чотири дні. Вперше за довгий час відпочиваю, адже тут чисто та затишно! Я мав час подумати, і я засумнівався. Чи правильно я вчинив із дружиною?

Невже повний бардак у квартирі – це привід для розлучення? А якже наше малятко, яке буде рости у неповній родині чи поруч з чужим чоловіком? Та й Марічку я кохаю…

Що ж мені робити? Як до неї достукатися? Підкажіть, жінки!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.