Моя колишня свекруха – безсовісна людина. На жаль, це не голослівні звинувачення. На прощання з моїми батьки вона не поїхала. Зате коли ми повернулися додому, там був ріелтор. Це був просто верх цинізму.
Як виявилося, вони вже все вирішили: я продаю батьківську квартиру і ми з чоловіком будуємо будинок на їх ділянці. У мене не було сил з нею сваритися, я просто мовчки вказала на двері. Свекруха примудрилася навіть найжахливіший день в моєму житті зробити ще гірше.
Ні, вона не пішла. Вона пройшла в спальню батьків, розвалилася на їх ліжка і заявила:
– Мій син живе тут. Ти зараз не правильно себе поводиш, синові треба допомогти за тобою доглянути. Я залишаюся.
Я почала кричати. Голосно, на всю горлянку. Крик перейшов у виття, і я втратила свідомість.
У лікарні мені сказали, що я втратила дитину. «Заспокоїли» – термін був невеликий, особливих наслідків не буде. Тиждень в лікарні я провела під ковдрою, згорнувшись в грудочку.
Перед випискою я попередила чоловіка, щоб його матусі в моєму домі не було. В той день її там дійсно не було, як і не було речей моїх мами і тата. Одяг, фотографії, мамині улюблені парфуми – не залишилося жодної речі, жодного нагадування про жили тут людей. Вона все викинула.
Через два дні вона знову прийшла, знову притягла ріелтора. Вони втрьох, чоловік до них приєднався, почали мене вмовляти продати квартиру.
– Вірочко, ти таке горе пережила. Зараз, в твоєму стані, ти – ідеальна мета для будь-якого роду шахраїв. Я адже про тебе дбаю, ти мені не чужа. Зараз ми підшукаємо покупців, через півроку продамо. Вам навіть чекати не треба, коли ваш з моїм сином будинок побудується – зробимо прибудовах до нашого дому. Чоловікові моєму машинку купимо, буде тебе по магазинах і лікарням возити, коли ти мені онуків народиш. Ти ж народиш? Якщо і стала, не страшно. Ми тебе і таку приймемо.
Я закрилася від них у ванній і сиділа там поки вони не пішли.
Через півроку, коли я вступила в права спадщини, чоловік спробував підсунути мені на підпис доручення. Ми з ним посварилися і він пішов до своєї матері. Увечері пристрибала його сестра, вона з порога почала на мене кричати:
– Ти, що передумала продавати квартиру? Мені брат з мамою обіцяли іпотеку погасити, я і так вже півроку тебе чекаю. Довго ти ще комизитися будеш? Тепер ми – твоя сім’я, ти зобов’язана нам допомагати!
Я виштовхала її в під’їзд, закрила двері і пішла збиратися в суд, подавати на розлучення. Як я могла бути настільки сліпа? Чоловік, впевнившись в серйозності моїх намірів, виніс з квартири все, поки я була на роботі. Він навіть з підлоги лінолеум відірвав.
Мені пощастило. Я, як потім виявилося, легко відбулася.
Я все-таки продала квартиру і переїхала в інше місто. З тих пір минуло чотири роки, я не бачила нікого з їх сімейки.
А ось загальні знайомі донесли, що наступну дружину колишнього чоловіка умовили на «будівництво будинку». Зараз ця бідна дівчина живе на орендованій квартирі.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
