Переїхала я поки що від війни подалі з Сумщини у те місто, де син з невісткою живуть. Але оселилася не у них, а окремо зняла однушку, можу собі дозволити. Звичайно, часто до них тепер ходжу в гості. Правда, син весь час на роботі, а невістка з двома дітьми вдома, але нічого не встигає!
Мій син із дружиною живуть окремо в Ужгороді. Вони кілька років тому взяли іпотеку на свій будинок. Син працює, щоб їх забезпечувати, а невістка сидить у декреті. Їхньому старшому Ромчику 5, а молодшій дочці Софійці 3.
І ось моя невістка Іра постійно скаржиться, що в неї ні на що часу не вистачає. Вона щось там робить у господарстві, але часто навіть вечерю не може приготувати. Говорить, діти не дають.
Я вже мовчу про те, що вона на подвір’ї нічого не робить. У них невелика ділянка та маленький шматочок землі. Можна було б бодай квіти якісь виростити! Але вона навіть не думає про це. Добре, що син знайшов час і посіяв зелень. Хоч якась користь.
А у Ірини, невістки моєї, ні на що часу немає. Мене це дивувало, але я в їхнє життя не втручалася, та й жила не близько.
Син ні на що не скаржився. Він на роботу ходить і бере підробітки вечорами, щоб було за що виплачувати іпотеку і утримувати сім’ю. В мене грошей не просить.
Але це я побачила з прикрістю, що він після роботи приходить і ще встає до плити вечерю собі готувати. Я навіть час від часу почала брати з весни. як переїхала до них в місто, до себе дітей, щоб невістка змогла зробити щось вдома, але ситуація не змінювалася.
Кілька днів тому. у четвер, я була в їхньому районі, закінчила всі справи раніше і вирішила зайти в гості до невістки та онуків. Уявіть собі, я приходжу о 10 годині ранку, а вона ще спить!
Вийшла до мене замотана в ковдру, заспана і каже, мовляв, я ще спала. Я зайшла до них, а там просто моторошний бардак. На кухні гора немитого посуду. У холодильнику нічого немає. Діти грають самі, снідають цукерками. обгортки всюди валяються.
А вона спокійно спит!
У мене мову забрало від цього. Я трохи провела часу з онуками та пішла додому. Звісно, вона нічого не встигає, якщо спить до полудня. І це я ще її розбудила! Хтозна, скільки вона спить.
Тепер навіть не знаю, чи варто казати щось синові. Не хочу втручатися у їхні стосунки, але й так теж не можна. Несправедливо, що вона його так дурить, а він працює за двох. Що робити?
Не можу ж я закрити очі на те, як живуть мій син й онуки! А як вплинути на ситуацію – не знаю.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
