Переїхали ми з Бучі до батьків чоловіка на Закарпаття. Маємо дитину, донечку.
І тут мій Гліб змінився так, що не упізнати. Чоловік абсолютно, ні в яку не хоче до мене прислухатися, і все, що я роблю або кажу, для нього це погано.
Його мати Тамара Петрівна та рідні для нього – все, вони святі, вони у всьому мають рацію, всі праві, лиш не я. Він не може відстояти свої межі, заступитися за мене, сказати слово на захист.
Його рідні за спиною мене обговорюють і засуджують, і мені самій доводиться з ними розбиратися, а він каже, що це я якась не така, не так поводжусь.
Шлюб на межі розлучення. Я не хочу розлучатись, я хочу мати сім’ю, але як жити з таким чоловіком? Чи є вихід із цієї ситуації? Я почала молитися, просити Бога про допомогу. Якщо чоловік нас не захищатиме, то хто тоді? Все життя руйнується.
Його рідні не дають спокійного життя, все я їм не така, не так подивилася, не так відповіла, і обов’язково налаштують Гліба проти мене. Я втомилася від цього всього, але й дитину мені теж шкода, не хочу позбавляти Солю батька.
Свекруха втручається до нашого бюджету, до наших стосунків і особистого життя. Я не хочу так просто втратити сім’ю, невже немає виходу із цієї ситуації?
Допоможіть, дайте мені слушні поради, прошу. Може, хто стикався з таким. Я в тупику. А Гліб ще й зібрався й ти служити, як я тоді з ними сама?
Я сирота, своїх батьків немає, податися нікуди, хіба що біженкою з дитиною закордон. Але Гліб сказав, що якщо я так вчиню – це кінець.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
