fbpx

Перші наші витрати у Вільнюсі мене приголомшили. Так, приїхали ми від війни, а не від бідності, з подругою і дітьми на двох дорогих ⁠⁠авто і з айфонами.  Бо в Україні мали гідні умови життя, але вирішили убезпечити діток. Ми не реєструвалися як біженці

Перші наші витрати у Вільнюсі мене приголомшили. Ми не реєструвалися як біженці, поясню. Так, приїхали ми від війни, а не з бідності, з подругою і дітьми на двох дорогих ⁠⁠авто і з айфонами. Бо в Україні мали гідні умови життя, але вирішили убезпечити діток.

Отже напишу про найнеобхідніші на першому тижні витрати в новій країні.

Для початку – дорога та житло. З готелем довелося повозитись. За готель за тиждень віддали приблизно 300 євро, плюс збір ще 14 зверху.

Містом ходимо пішки або автобусом, на власному транспорті мало, бо не знаємо добре місцевості. Місцеві багато їздять на самокаті (я боягуз) і на каршері (міжнародні права ми зробили, а ось карти поки що ні, не наш варіант). Без проїзного ціна – 1 євро. Проїзний на місяць коштував 29 євро у звичайному газетному кіоску. Далі поповнювати можна будь-яку суму, тимчасово чи кількість поїздок.

Тут повно електрокарів! Просто практично будь-яка модель авто є у гібриді або цілком на електриці. Через це помітно нижчі викиди від автомобілів. Те, що ти йдеш поруч із дорогою, по запаху взагалі не зрозумієш. Все в зелені і ніякого видимого смогу! Нашим містам теж би не завадило більше зелені в майбутньому…

По квартирі все погано. Місто маленьке, народу багато, цінник просто у космос злетів.

Двушкою тут вважають «євродвушки»: це кімната + кухня з диваном. Терпіти таке не можу, але живемо з тим, що є. Коштує така квартира у Вільнюсі від 600 до 800 євро і за 600 треба ще пошукати.

Просять платити відразу за два-три місяці плюс ріелтору від 50 до 100% суми. Дорого, але без нього ніяк – договір литовською чи литовсько-англійською, та й вона веде всі переговори.

Приїжджим здають не всі – нам потрібна реєстрація, на яку не всі господарі згодні. Причини як і у нас – бояться, що тимчасова реєстрація поселить нас у цій квартирі надовго і виписати буде неможливо. Це не правда, але всім не пояснити.

Розглядаємо зараз сусідні міста теж, там і дешевше, та й робота з дому дозволяє, але подейкують, що є проблеми з англійською. Думаємо.

Далі – зв’язок. Ми купили першу симку, що попалася в супермаркеті, 10 гігів інтернету, коштувала близько 3 євро, надалі мінятимемо на щось пристойніше, поки і цієї вистачає.

Решта витрат – на їжу і діток. Продукти приблизно коштують як і у насі. Хіба що ціни стабільніше – не залежать від курсу долара.

Вім миру!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page