Першою на весіллі “вчудила” свекруха. – Доню, ці перли будуть прикрашати твою витончену шийку! – Ви жартуєте? Перли? Це ж до сліз. – Але і це не було найгіршим. Згодом моя дружка повідомила, що забула взяти феєрверки для першого танцю. Я змирилася, але коли до нас перед вальсом підійшов “веселий” чоловік і сказав, щоб Артем не позорився, я ледь не луснула від злості.
До весілля ми з Артемом готувалися дуже ретельно. Обдумано було все до найменших деталей, але без “проколів” не обійшлося.
Я завжди мріяла про своє весілля, уявляла цей день в найменших дрібницях. Цілих 8 місяців було на підготовку цього незабутнього дня. Сукня від кутюр, найкраще місце для виїзної церемонії, декор просто фантастичний. Загалом, влаштували казку, все розрахували. А ще ми з чоловіком не вживаємо випивку, і вирішили свято зробити без неї.
Та цей день почався з того, що мама нареченого прийшла і намагалася подарувати мені перли. А вони за прикметою до сліз. Я сказала, що у мене дорога сукня і питання аксесуарів я обмірковувала заздалегідь.
Потім ранок нареченої, фотосесія, знову ж мама Артема обурюватися, що я на ліжку. У підсумку, майбутня свекруха на виїзну фотосесію не пішла, пославшись на те, що забула документ, там вхід за паспортами, а за фактом вважаючи, що без випивки там робити нічого.
Потім з’ясувалася що моя дружка, чи то випадково, чині, але залишила дома бенгальські вогні, які мали прикрасити наш перший з Артемом танець. Деякі гості не прийшли і не попередили про це заздалегідь. Весілля було без випивки, але 5 осіб все-таки зуміли знайти, щоб весілля було “веселішим”, серед них і моя сестра, яка знала, що це табу.
Всіх цих людей мені довелося викреслити з життя. На весіллі ніхто нічого не подарував, за винятком мого брата. Інші дарували в кращому випадку смішні суми по 1000- 2000 гривень, враховуючи, що весілля обійшлося дуже дорого.
Всі залишилися з ночівлею в котеджі, який більш нагадував палац, а потім був ще й другий день, і вже з випивкою. Один “веселий” гість, коли ми з Артемом пішли танцювати свій перший танець, вийшов і прошепотів чоловікові, щоб він не ганьбився. Це викликало таку біль і образу в моєму серці! Адже стільки сил пішло на планування цього дня.
Ось так і закінчився цей насправді “незабутній” день в нашому житті. Тепер думаю, краще б ми ці гроші потратили на відпочинок, і десь на островах узаконили б наші стосунки. А так вийшло те, що вийшло.
Один вихід – забути цей день!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
