fbpx

Перший час Дмитро просто мене не помічав. Але колись це повинно було трапитися. На роботі всі говорили, що племінник шефа не пропускає жодної спідниці. Особливо цікавиться новими співробітницями. Значить, черга до мене ще не дійшла. І ось цей день настав

Про таке я ніколи і не мріяла, але що робити – не знаю.

Всі пророкували Уляні та Дмитру швидке весілля, коли Уляна несподівано вийшла заміж. Її обранцем став племінник, що приїхав до маминої подруги. Говорили, що цей племінник – початківець дипломат, і щоб відправитися на службу за кордон, йому потрібно було скоріше одружитися.

У столиці, мабуть, нареченої він собі не знайшов, а Уляна йому сподобалася, так як була дівчиною красивою і освіченою. На той час вона закінчила факультет іноземних мов. Тепер Уляна живе з дипломатом в одній з країн Євросоюзу, а Діма так і не одружився, хоча з тих пір пройшло близько десяти років.

Дмитру трохи за тридцять, але з роками він не втратив того, що мав в юності, а скоріше придбав. Як чоловік в самому розквіті років, він став ще привабливішим. Дружба зі спортом і правильний спосіб життя дали свої плоди – тіло Сергія просто чудове: ні краплі жиру, жодної зморшки на чистому високому лобі, ні одного сивого волосся на скронях. Хода по-хлоп’ячому легка, тіло гнучке і струнке. На Дмитра багато жінок і молоді дівчата дивляться з неприхованим захопленням.

Розуміючи свою значимість в очах жінок, чоловік користувався своєю красою і чарівністю. Жінок він міняв як рукавички. І пів року не проходило, як красеня помічали з новою коханою. Діма жив один у власній квартирі. Мав дорогий автомобіль і ні в чому собі не відмовляв. Його дядько був відомий в місті бізнесмен, Дмитро вважався його приймачем.

Звичайно, бували випадки, коли покинуті жінки мстилися Дімі, але це були дрібниці. Молодий ловелас іноді знаходив на своєму авто подряпини, навмисно зроблені чимось гострим, або незмивною фарбою на лобовому склі. Але вже через дві години від цих дрібних капостей не залишалося й сліду. Гроші вирішували будь-які проблеми.

Ображені жінки намагалися подавати в суд на Дмитра, приписуючи йому батьківство народжених поза шлюбом дітей. Але це були завідомо неправдиві позови, або все ті ж гроші вирішували проблеми – результати експертиз на батьківство виявлялися негативними. Дмитро, як то кажуть, виходив з води сухим.

Я познайомилася з Дмитром по роботі. Мене, як молодого спеціаліста, порекомендував його дядькові друг батька. Перший час Діма просто мене не помічав. Але колись це повинно було трапитися. На роботі всі говорили, що племінник шефа не пропускає жодної спідниці. Особливо цікавиться новими співробітницями. Значить, черга до мене ще не дійшла. І ось цей день настав.

Відсвяткували день народження Ольги Петрівни, начальника нашого відділу. Привітати Ольгу від імені керівництва прийшов Дмитро. Він сказав потрібні слова, вручив винуватиці торжества букет білих троянд і наказ про матеріальну винагороду за сумлінну працю та у зв’язку з 45-річчям.

Як не дивно, але Дмитро не пішов. Він залишився на чашку “кави”. І ось тоді я переконалася, який він привабливий чоловік. Весь жіночий колектив, не відриваючись, слухав його веселі анекдоти і історії. Всі були зачаровані Дмитром – його дотепністю і красномовством.

Зовнішній вигляд теж вражав. Одягнений він був дорого, але не помітно і зі смаком. За столом я всього лише два рази зловила на собі погляд Діми. І, мабуть, цих поглядів було досить, щоб я стала черговою “уловкою” племінника. Після застілля він запропонував підвести мене додому.

Але додому ми не поїхали. Ми опинилися в ресторані. Цей ресторан також належав родині нашого шефа. Дмитра зустріли чемно, як родича господаря. Ми пробули в ресторані години три. Дмитро розповідав про себе, говорив, що втомився від холостяцького життя і шукає “тиху гавань”. Потім Дмитро цікавився моїм життям, запитав, чи є у мене хлопець.

Отримавши негативну відповідь, раптом запропонував зустрічатися. Він не квапив з відповіддю, але сказав, що я підходжу йому для створення справжніх відносин, і він сподівається, що ця зустріч не буде останньою. Він дав час подумати. І я не знаю, що робити.

Звичайно ж, я не вірю йому, і розумію, що буду черговою дівчиною, яку покинув красунчик Дмитро, невдалою заміною його першого кохання Уляни. І я не знаю, як переживу розставання, якщо закохаюся в нього. Але, з іншого боку, це унікальний шанс хоча б деякий час побути з таким чудовим чоловіком. Як бути?

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – lelum

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page