Підстав немає, але я дуже переживаю, що “прилетить бумеранг” або чоловік піде до колишньої дружини. Андрій говорить, що я даремно переживаю і накручую себе…
Коли я познайомилася з Андрієм, він був одружений. Через рік після нашого знайомства він вибрав мене і залишив сім’ю.
До цього часу все було нормально, але в цьому році його дочка пішла в перший клас і він став більше часу проводити з нею, говорить, що дочці і колишній дружині потрібна його допомога.
З колишньою дружиною він повів дочку перший раз в школу і навіть разом сфотографувалися, як справжня родина. Мене це дуже засмутило, і ми вперше посварилися.
Я почала ревнувати його до колишньої сім’ї, переживаю, що він може повернутися назад, адже він дуже любить дитину.
Спільних дітей у нас поки що немає, вирішили пожити трохи для себе. Тепер я навіть рада, що одразу не народила йому дитину, а то може так статися, що залишуся сама.
Андрій говорить, що я даремно переживаю і накручую себе. Я молодша за його першу дружину і ретельно стежу за собою, заспокоюю себе, що він любить мене,раз пішов від неї до мене, але тривога мене все ж не полишає.
Я втратила спокій, дзвоню, якщо він хоч трохи затримується з роботи, мені здається, що він знову поїхав до колишньої дружини. Чоловік сердиться і каже, що він не моя власність і не потрібно його постійно контролювати, що він має право розпоряджатися своїм часом самостійно. І коли йому відвідувати свою дочку – у мене питати не буде.
Останнім часом дочка постійно дзвонить йому, розповідає про навчання або запитує, коли він знову приїде.
Думаю, що це його колишня дружина цьому вчить дівчинку, щоб він заради дитини повернувся до неї. Я навіть пропонувала чоловікові запрошувати дочку до нас додому, щоб він не їздив до них, але він не погодився. Сказав, що вона ще маленька і не зрозуміє його, та й колишня проти мого спілкування з дитиною.
Ось і недавно ісля чергового з’ясування стосунків, він сказав, що не для того йшов до мене, щоб повернутися назад. Сказав, що спілкуватися зі своєю дитиною – нормально і я зрозумію це, коли сама буду мамою. Це на час мене заспокоїло, але чи так це насправді, як Андрій говорить, не знаю.
Як же мені вгамувати свою тривогу?
Автор: Вікторія
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!