fbpx

Після 35-ти Богдана відчайдушно захотіла заміж. Настільки відчайдушно, що навіть зважилася в одне зі свят вдатися до ворожіння. Рівно опівночі вискочила на вулицю і стала терпляче чекати першого зустрічного. Нікого. Тільки мороз нестерпний. Щоб хоч якось відволіктися, почала згадувати найтепліші слова: полум’я, липень, пунш, поцілунок, Арабські Емірати, спека, хліб, окріп… А потім Богдана почула кроки. – – А ви мене про це вже запитували шість років тому

Після 35-ти Богдана відчайдушно захотіла заміж. Настільки відчайдушно, що навіть зважилася в одне зі свят вдатися до ворожіння. Рівно опівночі вискочила на вулицю і стала терпляче чекати першого зустрічного. Нікого.

Тільки мороз нестерпний. Ліхтарі від холоду світили льодовим білим, і вона навіть подумала, що потрапила в Антарктиду на станції «Схід». Там навіть у серпні мінус 68 градусів.

Щоб хоч якось відволіктися, почала згадувати найтепліші слова: полум’я, липень, пунш, поцілунок, Арабські Емірати, спека, хліб, окріп… А потім Богдана почула кроки. Назустріч крокував величезний мужик в валянках і бушлаті. Сніг під його ножищами скрипів, наче дерев’яне колесо.

Вона неслухняним голосом покликала:

– Молодий чоловіче, добрий вечір! Вибачте, але не підкажете як вас звуть?

Він захопив жменю снігу, трохи з’їв і виразно вимовив:

– Богдан.

Богдана хмикнула і глибше загорнулася в шубу. Доведеться стояти ще. Цей варіант не підходить. Як ви собі уявляєте? На запрошувальній весільній листівці буде написано Богдана і Богдан? Масло масляне.

Дівчина, відчувши, що починає холонути остаточно, поворушла пальцями, а потім по черзі походила на носках і на п’ятах. Протанцювала чечітку і знову повторила, як мантру: липень, спека, хліб, Емірати…

Згадала, що самотні люди замерзають швидше, ніж ті, що перебувають в парах. Спробувала відтворити метод туммім. Їй колись розповідали як тибетські монахи для зігріву сідають в сніг і уявляють в тілі маленьке полум’я чомусь з волосся. Раптом із сусіднього під’їзду вискочив чоловік.

Вона наздогнала його приставним кроком:

– Вибачте, як вас звуть?

Той не по-доброму посміхнувся:

– Богдан, а що?

Дівчина пискнула щось на знак подяки і поспішила додому. Не роздягаючись, перекинула чарку татової вишнівки, з’їла проти ночі величезний бутерброд і зареклася більше не грати в подібні ігри.

…Минув час. Богдані виповнилося тридцять вісім, і її вже двічі підвищили по службі. За цей час здала на права, купила автомобіль, побувала в Туреччині, обходила весь Рим і підкорила гору Кіліманджаро.

Вона більше не гадала, нікого не шукала і пішла з двох сайтів знайомств. А потім на новорічну вечірку до них завітали партнери з Польщі. Один з них запросив на танець, і дівчина поцікавилася, як звуть.

– А ви мене про це вже запитували шість років тому.

Богдана  здивувалася, а чоловік жваво пригадав ту різдвяну ніч, коли приїхав до друга в гості і вийшов в ларьок по нічному морозу:

– Ви тоді марширували, як новобранець, і весь час повторювали дивні слова, щось про полум’я і окріп.

…Богдана і Богдан одружилися в липні, і з ними сталося все найтепліше, що і має статися в таких випадках: пристрасть, пунш, поцілунок і весільна подорож в ОАЕ… От і не вір у знаки і силу бажання!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page