Після “медового місяця” в Єгипті, ми з Василем щасливі повернулися в своє затишне гніздечко. На наступний день зателефонувала свекруха, і запросила до себе в гості, а живе вона в селі, за 50 кілометрів від нас. – Ой, діти! Все-таки неправильно ви зробили, що всі гроші “протринькали” на морі, краще б всю нашу рідню на весілля запросили. Бо, он, тепер тільки те й роблять, що язиками тріпають – вас обмовляють!
***
Мій чоловік з села, вся його рідня займає аж 3 села, їх близько 200 осіб.
Коли ми вирішили відгуляти весілля, то стали збирати гроші на хоч якесь скромне святкування, тому приховали від усіх родичів, крім наших батьків цю подію.
У родині Василя весілля завжди святкували на широку ногу, збирається вся рідня з усіх округів і святкується по 2-3 дні, найчастіше на весіллі у тих же родичів був повний стіл їжі і випивки, а замість подарунків приносили подарунки -“мішок картоплі”, рідко хто дає гроші.
Сестра Василя коли виходила заміж брала величезний кредит на весілля, що зовсім не окупилося і за кредит вони до сих пір виплачують.
Ми так не хотіли, та й не могли, тому вирішили, що весілля буде в тісному сімейному колі, а якщо залишаться гроші ми краще поїдемо на відпочинок.
Так і вийшло, після реєстрації ми відсвяткували вдома з рідними, а вночі полетіли до Єгипту.
Тепер родичі чоловіка, тикають мені в обличчя, що ми їх не поважаємо, не покликали їх на весілля, ніхто не вітається і не спілкується, намагаються обходити стороною коли приїжджаємо в гості до свекрухи.
Та й сама свекруха дорікає, краще б замість відпочинку нормальне весілля зіграли, і рідню покликали, мовляв так не правильно.
Я чесно кажучи взагалі не розумію, ми робимо весілля для себе чи для рідних?
Як ви б поступили, розписалися б і полетіли на відпочинок або закотили б бенкет, щоб зробити “приємне” родичам, але залишитися в мінусі?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”
- От знаєте, мені вже й самій 42 роки, не молодість. І коли до мене в Хмельницький їде свекруха, я, само собою, чекаю від Любов Дмитрівни допомоги хоч якоїсь – прибрати, ванну помити, та пиріжків хоч спекти! Так ні, моя – по магазинам, на диван з планшетом, у ванні повалятися з бульбашками. Тільки їсть, спить і гуляє, як на курорті. – Коли вже вечеря буде готова, я зголодніла! Де моя кава? Свекруха вирішила привезти до нас ще свого онука, сина мого чоловіка. І сказала, що я маю готувати його улюблені страви, піцу, гамбургери