Після “медового місяця” в Єгипті, ми з Василем щасливі повернулися в своє затишне гніздечко. На наступний день зателефонувала свекруха, і запросила до себе в гості, а живе вона в селі, за 50 кілометрів від нас. – Ой, діти! Все-таки неправильно ви зробили, що всі гроші “протринькали” на морі, краще б всю нашу рідню на весілля запросили. Бо, он, тепер тільки те й роблять, що язиками тріпають – вас обмовляють!
***
Мій чоловік з села, вся його рідня займає аж 3 села, їх близько 200 осіб.
Коли ми вирішили відгуляти весілля, то стали збирати гроші на хоч якесь скромне святкування, тому приховали від усіх родичів, крім наших батьків цю подію.
У родині Василя весілля завжди святкували на широку ногу, збирається вся рідня з усіх округів і святкується по 2-3 дні, найчастіше на весіллі у тих же родичів був повний стіл їжі і випивки, а замість подарунків приносили подарунки -“мішок картоплі”, рідко хто дає гроші.
Сестра Василя коли виходила заміж брала величезний кредит на весілля, що зовсім не окупилося і за кредит вони до сих пір виплачують.
Ми так не хотіли, та й не могли, тому вирішили, що весілля буде в тісному сімейному колі, а якщо залишаться гроші ми краще поїдемо на відпочинок.
Так і вийшло, після реєстрації ми відсвяткували вдома з рідними, а вночі полетіли до Єгипту.
Тепер родичі чоловіка, тикають мені в обличчя, що ми їх не поважаємо, не покликали їх на весілля, ніхто не вітається і не спілкується, намагаються обходити стороною коли приїжджаємо в гості до свекрухи.
Та й сама свекруха дорікає, краще б замість відпочинку нормальне весілля зіграли, і рідню покликали, мовляв так не правильно.
Я чесно кажучи взагалі не розумію, ми робимо весілля для себе чи для рідних?
Як ви б поступили, розписалися б і полетіли на відпочинок або закотили б бенкет, щоб зробити “приємне” родичам, але залишитися в мінусі?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- З Італії я повернулася о 6 годині ранку. Чемодани тихенько залишила в коридорі, лише витягла новенький багряний халат. В мене було змішане передчуття. З одного боку щастя, що ось-ось я побачу кохану людину, а з іншого – його реакція, адже Андрій постійно наголошував, що повертатись ще рано. – За що ми жити будемо? Все дорожчає! – Але за дверима мене чекав сюрприз. Його слова: – Все не так, як ти зрозуміла, – ніби довгим тунелем доходили до моєї голови
- Ми взяли деякі іграшки і направились на майданчик. Через деякий час туди прийшли хлопці, ну на вигляд так 9-10 років. І ось вони вирішили, що вже готові до “дорослих” балачок. Я раз пропустила крізь віха, другий, а на третій попросила “прикусити язика”. Як не як, а це дитячий майданчик, а не клуб. Дома я це все розказала дочці, а вона сказала, що робити зауваження чужим дітям я не мала права
- Я нічого не розуміла, поки раптом на одній сімейній зустрічі зі свахою не почула, що я, напевно, не хотіла відпускати свого сина “під вінець” з її донькою, тому що кожна мати хлопчика не хоче відпускати сина. І тут всі пазли зійшлися. Я стала згадувати відношення сестер і самої невістки до батьків і до мене в тому числі. Одного дня я таки не стрималася, і все “вилила” сину. Мені втрачати нічого
- В рідної сестри Івана день народження. Вона замовила невеличке свято в ресторані на другий день “Зелених свят” – Трійці. Я ж нічого такого нового, щоб одягнути, не мала, тому й купила собі красиву літню сукню. Ввечері приміряла, похвалилася чоловіку, а він мене висварив, що я на непотріб гроші його тринькаю. – А ця сукня, що ти на новий рік купляла, що, не підходить? – Чоловік не полінувався і витягнув її з шафи
- В неділю до нас завітала після церкви свекруха, і за бокалом “червоненького” вона мені зізналася, що ця квартира насправді її, а ми, особливо я, тут просто гості. Я ледь не стерпла, і якщо чесно, навіть не відразу повірила в її слова. Але тепер мене турбує інше, як вона збирається компенсувати те, що я свої гроші вкладала в ремонт