fbpx

Після моїх батьків, де нас прийняли дуже гарно, ми направились до свекрів. Свекруха пригостила нас чаєм, а після ми взялись за обмін подарунками. Я це діло люблю і ретельно готуюся. Свекор отримав термобілизну, Ольга Яківна – посуд. А ось наші такі, що хоч відразу ж в смітник і викидай. Та в таких в’язаних рейтузах моя дев’яностолітня бабця ходить. Шкода, що це не її розмір. Ну чим тільки думали. Щоб Андрія не образити, я мовчала, але не довго

Коли ми з Андрієм стали на рушничок щастя, то було прийняте рішення, що ми житимемо у моїх батьків. Андрій був не проти побувати у зятях, адже ми зустрічались майже три роки.

За цей час мій коханий добре здружився з моїми татом і мамою. Щоправда, вже через рік Андрію по роботі слід було переїхати у столицю. Живемо ми на орендованій квартирі.

В Києві у нас народився наш первісток, коханий наш синочок, якого ми назвали Мар’янчиком.

З цього часу вже минуло більше восьми років. Син наш вже школяр, а нам настільки подобається життя тут, що ми вирішили відкладати на власне житло.

І я і чоловік достатньо заробляємо, щоб собі це дозволити. Мої батьки, це люди з великої букви, які готові завжди нас підтримати і допомогти нам. Чи то матеріально чи то навіть щедрими покупками.

Моя мама і тато коли Мар’янчик мав йти до школи, то придбали йому в кімнату письмовий стіл і крісло.

Від їхніх подарунків я завжди у захваті, адже вони постійно з нами на зв’язку, цікавляться нашим життям, тому добре знають, що нам потрібніше в даний час.

Чого не можу сказати про батьків свого чоловіка. Ті постійно стогнуть, що ми ще самі мусимо їм допомагати. То в них телевізор згорів і немає коштів на новий, то ще щось…

Мій Андрій, дуже щирий, своїх батьків любить, тому деколи аж занадто виконує їхні забаганки. Та нещодавно ми за новим календарем відсвяткували свято Миколая.

Для мене сам дух цього свята, дарує магічну атмосферу. Я зазвичай готую всім моїм рідним приємні подаруночки. А в хаті пахне смачними пряниками, які традиційно я готую в цей день.

Максимко і чоловік мені допомагають, ми слухаємо пісеньки про Миколая, а потім сідаємо і розпаковуємо подаруночки. А там і чаювання і вечірня прогулянка на санчатах.

Це такий день, який я хочу провести лише зі своєю сім’єю, щоб ми відчули наскільки ми один одному дорогі, і приділили максимум уваги один одному.

Вже наступного дня ми їдемо в гості до батьків. Спочатку до моїх адже вони живуть поближче, а потім вже до свекрів. Моя мама радо нас зустрічає.

Стіл накритий різними смачними стравами, ми смачно обідаємо і вже після застілля обмінюємось подаруночками.

В цей раз мені мама подарувала тепленький домашній костюм. Адже вона знає, що по квартирі я ходжу завжди гарно одягнена. Андрію тепленьку кофтинку, а Максиму, мабуть, найбільше від усіх.

Всі ми щасливі повертаємось додому. Ця атмосфера святкова не закінчується, адже ще попереду поїздка до батьків чоловіка.

І ось власне в них ми скупо ми п’ємо чай з пряниками, які самі і принесли, а потім обмін непотрібними подаруночками. Зі свого боку я купляю все з любов’ю, те що пригодиться моїй свекрусі. А в цей раз це дещо з посуду на кухню.

Свекру ми купили термо білизну, адже він у нас частенько любить гуляти на свіжому повітрі.

Та в замін ми отримали подарунки, які вийшовши за двері, відразу можна б було викинути в смітник. Та щоб не ображати свого Андрія, я роблю зазвичай задоволений вигляд.

Андрію моєму батьки подарували теплі в’язані шкарпетки, цікаво, правда, де він у них ходитиме…

Максиму машинку, щоправда, він вже давненько ними не грається, та хіба баба з дідом цікавляться його життям. Їм лише цікаві наші з чоловіком зарплати, щоб потім знати, на яку суму грошей випрошувати наступні покупки.

А мій подарунок мене просто звалив наповал. Почуваю себе, як жіночка у віці. Це теплющі рейтузи в грубу в’язку. Такі моя бабця любить носити, але їй, на хвилиночку, майже дев’яносто років.

На жаль, ці будуть на неї замалі, а то б я передарувала.

Так сиджу сьогодні і думаю, чому одні батьки живуть задля дітей, а інші навпаки, думають, як їх використати?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page