Поки син з родиною жили в іншому місті, я ніколи не лізла до невістки з моралями, як вести господарство. Правда, і була у них пару раз за весь час, і всього цього не розпізнала вчасно. Мабуть, до моїх приїздів вони ретельно готувалися.
На момент народження другого внука вони переїхали в моє місто. Звичайно ж, я стала постійно приїжджати допомогти. Людоньки, я ніяк не очікувала, що ця мила дівчинка виявиться такою нечупарою. Купи грязного одягу, гори посуду, всюди все валяється, на плиту без сліз не поглянеш, а всі знають, що плита – обличчя господині.
Я мовчу про коридор – постійний бруд, який самі розтягують по всій квартирі. І в цьому хаосі живуть мої онуки!
Невже важко поприбирати. Невже людині подобається проводити час в такому хламі? Ну не розумію я цього.
Ні, не подумайте, я не вимагаю стерильності як в лікарні, але елементарний порядок повинен бути. Так і до хвороб недалеко. Повна антисанітарія та повна відсутність банального комфорту.
Який імунітет і здоров’я може бути у дитини, якщо немає в будинку порядку. Вона вікно відкрити провітрити не може. Уже й просила, і лаялася, і синові говорила. Марно. Кожен раз приїжджаю в бомжатник. Замість того щоб з онуками сидіти, цілий день порядки наводжу. А мені 68 на хвилиночку, вже не молодиця давно. Підкажіть, господиньки, як ви зі своїми невістками справляєтеся і до порядку привчаєте?
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – liebenswert-magazin
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
