Після переїзду нашої родини з Харківщини в Луцьк я влаштувалася на нову роботу, бо жити на одні малесенькі виплати – не варіант. І ось я не можу залишатися спокійною, спілкуючись із однією співробітницею. яка не розуміє, як це – жити у бідності.
Її ставлення до життя часто неприємно дивує мене. Напевно, я негарна людина і просто трохи заздрю їй. Але нічого не можу з собою вдіяти.
Я виросла в досить бідній сім’ї без батька, з дитинства звикла, що грошей до пуття ні на що не вистачало. Моя мама чесно і важко працювала все життя, як кінь. Завжди була погано одягнена, намагалася одягнути мене.
Зазвичай грошей вистачало або на якийсь одяг чи взуття, або на подарунок родичам або друзям, або на їжу та оплату комунальних послуг. Так, щоб на всі потреби одразу – ніколи не було.
На відпочинок ми іноді їздили за рахунок роботи мами, де давали путівки з великою знижкою. Звичайно, відпочинок був лише в рідній країні. Закордоном я й досі ніколи не бувала.
В принципі, мене такий стан речей мало хвилював, бо для мене завжди на першому місці були інші цінності – кохання, дружба, всякі дівочі мрії, цікаві книжки, а гроші — це було щось таке другорядне.
Потім я вийшла заміж за простого робітника, зараз от орендуємо квартирку, почали життя спочатку, грошей не набагато більше, ніж у моїй юності. І ось тепер у моєму житті з’явилася нова співробітниця Інна.
Загалом вона непогана людина, тактовна, щедра, у неї можна повчитися багато чому: майстерному спілкуванню з примхливим і вибагливим керівництвом, з власними дітьми та чоловіком, оптимізму й життєрадісності, вмінню зберігати спокій у будь-яких ситуаціях.
Але до цих чудових якостей додаються й інші. Ця жінка виросла в багатій сім’ї, батьки були дуже впливові і з великими зв’язками, заміж вона вийшла теж за дуже багату та впливову людину. З дитинства Інна не знає жодних труднощів та потреби. І все життя бачиться їй навіть зараз в рожевих тонах. Її сестра одружена з іноземцем, вона їздить до сестри в гості кілька разів на рік і кілька разів на рік просто відпочиває з чоловіком та дітьми, де їм забажається.
Інна з подивом слухає про те, що ми з чоловіком не відпочивали в нашій країні, що ніколи не були закордоном. Дуже пишається тим, що економить на одязі, як вона вважає, а гроші воліє краще витрачати на подорожі. Тим часом одяг вона купує лише закордоном. Всі речі якісні та дорогі.
Вона дивилася на мене з легкою зневагою, бо коли мені знадобилося купити мобільний телефон собі та чоловіку, я готова була витратити середню суму. У неї телефон і так був досить дорогий і новий, але якраз напередодні її свекруха, яка теж живе за кордоном, привезла в подарунок iPhone останньої моделі.
Щодня Інна приносить на роботу всілякі ласощі кілограмами і пригощає всіх, особливо мене, бо ми сидимо в одному кабінеті. Я навіть за великого бажання не можу стільки витрачати на частування для колег, бо мені не вистачає грошей і на їжу додому, яку хотілося б бачити на столі.
Почуваюся незручно, бо приношу мало пригощань для колег. Недавно Інна почала повчати мене, що я не правильно поводжуся на роботі, роблю багато дрібних послуг начальнику (начальник дуже хороший), що не треба так стелитися, треба бути, як вона.
Я спробувала пояснити, що я дорожу своєю роботою і хорошим начальником, бо знайти іншу хорошу роботу в такий час складно, а працювати на поганий і з поганим начальником мені вже доводилося. Інна залишилася в недовірі та здивуванні.
Просто Інна не тримається за роботу, бо може чудово жити на зарплату чоловіка. Працює просто задля свого інтересу. Начальник ставиться до неї шанобливо, бо знає, що вона має великі зв’язки. І так постійно.
Я розумію, що вона не винна, що не стикалася з труднощами у житті. Я навіть рада за неї. Але все частіше мене неприємно зачіпає й бентежить її наївна віра в те, що у світі всі багаті і живуть добре.
Інна непохитно впевнена у тому, що якщо людина бідна, то вона сама в цьому винна – мало робить і старається. Але ж вона не докладає ніяких зусиль взагалі. Їй у житті все самою собою дісталося на блюдечку.
От як ставитися до такої людини спокійно? Мені кожен день поруч з її радістю і баченням життя дається дуже непросто.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
