fbpx
життєві історії
Після приходу Ольги Яківни, де ми з нею бурхливо порозмовляли, дитинка надумала з’явитися на світ. Лікарі нічого вдіяти не могли. На душі було так важко. Та ні чоловік, ні свекруха не покаялись у вчиненому. – Ти сама винна. Коли тебе випишуть, приїдеш і забереш свої речі, вони вже в чемодані. Валера був з мамою заодно. – На розлучення я вже подав. Все оплачу, не хвилюйся!

Після приходу Ольги Яківни, де ми з нею бурхливо порозмовляли, дитинка надумала з’явитися на світ. Лікарі нічого вдіяти не могли. На душі було так важко. Та ні чоловік, ні свекруха не покаялись у вчиненому. – Ти сама винна. Коли тебе випишуть, приїдеш і забереш свої речі, вони вже в чемодані. Валера був з мамою заодно. – На розлучення я вже подав. Все оплачу, не хвилюйся!

З самого початку наших відносин з Валерою я бачила, що я не сподобалася його мамі. Звичайно, я ж з дитячого будинку, майна у мене ніякого немає, рідні теж. Самотня, як берізка в полі. Але поки ми просто зустрічалися, мабуть, свекруха думала, що є шанс на те, що розійдемося. Ну а потім я сказала, що чекаю дитину, уже виходу не було. Валера на мені одружився. Жити стали в його квартирі. Ольга Яківна жила окремо.

Її щоденні візити в наш будинок часто виводила мене з себе. Приходила Ольга Яківна не як гостя, а як наглядач. Відразу ж бігла на кухню, дивилася, що я наготувала, пробувала, висловлювала свою відразу. Потім перевіряла спальню і як я прибрала в ній. Все було не так для неї. Вердикт кожен день був один і той же, що я погана господиня. Вона навіть кричала в прямому сенсі на мене, а я і сказати не могла ні слова. В дитячому будинку ще дуже боялася, коли вихователі себе так поводили.

Ольга Яківна моя дуже хитра була. Адже після таких набігів вона приходила черговий раз і вела себе дуже ніжно і мило. А я їй вірила, адже мені так не вистачало материнської любові. Розповідала їй про те, про се, що у мене в серці і душі. Ну а вона потім все використовувала проти мене.

Зрештою я не витримала, в черговий раз коли вона почала галасувати в мою сторону, я в нервах відповіла тим же. Вона тут же набрала Валеру і стала плакати в слухавку, що я її образила в грубій формі. Хоча насправді я лише сказала, щоб вона від мене відстала.

Свекруха пішла до себе, а чоловік приїхав додому на нервах, верещав на мене як ненормальний. В ту ніч дитинка захотіла з’явитись на світ… Я була на шостому місяці, і, на жаль, я її втратила.

Чоловік ніякої своєї вини і вини свекрухи не бачить – у всьому моя вина за їхніми розповідями. У підсумку, поки я була в лікарні, мої речі склали у пакети і зателефонувала мені свекруха, щоб сказати, що коли я випишусь, то щоб забрала свої речі. Вони мене виганяють, ну а Валера подав на розлучення. Ось так і закінчилася моя любов і шлюб.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!