Після розлучення Андрій продав спільно нажиту квартиру, і розділив гроші з колишньою. За отримані кошти придбав однокімнатну, в яку поселив орендарів, оскільки вже жив зі мною. Христя ж переїхала з дітьми до нового коханого, а гроші, звісно ж, протринькала. І все б нічого, та одного дня новий кавалер виставив її з дітьми на вулицю. Перше, що вона зробила, це зателефонувала вся в сльозах Андрію. Тут і почались мої проблеми
Я знайшла у Андрія того чоловіка, про якого мріяла все своє життя. Після розчарування в першому шлюбі я нарешті була щасливою. Однак колишня дружина Андрія вже кілька місяців руйнує моє сімейне щастя. Вона повільно вимагає його допомоги щодня, і він завжди намагається прислужитися їй.
Ми з чоловіком познайомилися три роки тому. Ми обоє розлучені і в обох є діти від попередніх шлюбів. Наші старші хлопці ходили в одну і ту ж школу, і коли ми чекали їх після закінчення уроків, якось слово за словом, розговорилися.
Мені Андрій сподобався з першого моменту. Він був такий спокійний, чуйний, словом, благотворно вплинув на мене. Мій колишній чоловік був страшенним скнарою, холериком, і коли він почав зриватися на дітях, я попросила розлучення.
Андрій – повна протилежність, мене неймовірно вразило те, як він розповідав про своїх дітей. З перших слів я зрозуміла, що він є прообразом турботливого батька. Це мене вразило. Взагалі не знаю, звідки це в мене взялося, але я не задумуючись запросила його на каву, і він погодився.
Я була самотньою два роки, і він був тим типом чоловіка, якого я шукала. Людина, яка живе своєю сім’єю. Не те щоб я могла бачити себе поруч з ним як його дружину, я дійсно не заглядала так далеко, але я боялася, що ми розлучимось і більше ніколи не зустрінемось.
Після кількох тижнів зустрічей Андрій зізнався мені, що я полегшила йому роботу. Того дня він і сам думав запросити мене кудись, але боявся відмови і водночас того, що наша зустріч перед школою буде останньою.
За першою зустріччю пішли інші, а через три чверті року ми розписалися. Ми не хотіли просто зустрічатися як підлітки, а жити разом без штампу в паспорті – теж не вихід, що скажуть діти.
Його діти живуть з матір’ю. Мої ж зі мною.
Після розлучення Андрій продав спільну з дружиною квартиру, розділив гроші (більше в її користь) і придбав собі однокімнатну, яку після того як переїхав до мене, здавав в оренду. Його ж дружина спершу пожила на орендованій, а коли знайшла нового чоловіка, переїхала жити до нього. Гроші за продану квартиру, звісно ж, розтринькала.
Двоє його дітей іноді ночують у нас. На щастя, він ладнає з моїми синами, тому ми часто дуже гарно проводимо час разом.
Мені також завжди подобалося в Андрію те, що він ніколи не говорив нічого поганого про свою першу дружину. Христина завдала йому багато болю, але вона мати його дітей, і він каже, що пробачив їй усе. Я зрозуміла, що його характер, який мене вразив, її, навпаки, неабияк дратував.
Судячи з того, як він іноді говорив про неї, і з того, що я дізналася від його дітей, колишня Андрія мала противний характер. Можливо, я трохи перебільшила, але те, як вона зараз поводиться, тільки доповнює мої уявлення про неї.
Пів року тому колишня Андрія розлучилася зі своїм “коханим” і раптово зіткнулася з проблемою, куди подітися з дітьми. Першим, кому вона зателефонувала, був, звичайно, Андрій. І той відразу запропонував їй свою однокімнатну квартиру, нічого від неї за житло не хотів, лише щоб вона платила за комуналку, воду, світло. Я проковтнула свої протести, адже це його квартира і він дає мені достатньо на утримання тієї, в якій проживає. Я також зрозуміла, що мова йде не тільки про його колишню, а й про дітей.
Я почала протестувати, коли вона телефонує йому два-три рази на тиждень і скаржиться, що в квартирі щось зламалося. То туалет протікає, то світло у ванній зникло, то телевізор не вмикається. Андрій не задумуючись кожного разу летів їй на допомогу.
Я мовчала і перший раз, і другий, і третій раз. Тоді я не витримала і почала наголошувати Андрію, що я тепер його дружина і його дім поруч зі мною, а не в Христини, вона повинна викликати сантехніка або ремонтника телевізорів. Але Андрій мене завжди заспокоював тим, що він все-таки не може відмовити їй у допомозі, що Христинка в біді і його обов’язок їй допомогти.
Коли я влаштувала йому сцену ревнощів, оскільки боялася, що його колишня хоче його повернути, він образився, що Христинка ніколи цього не зробить, а він любить тільки мене. Він ніколи не покине мене.
Тепер я не знаю, як з цього вийти. Коли Христина дзвонить, що їй щось потрібно, Андрій летить на крилах ночі їй на допомогу. Я це бачу так, ніби у нього дві сім’ї. Це факт, що я головна жінка, він ночує у мене, проводить зі мною весь вільний час, допомагає по господарству, їздить у відпустку, їздить у подорожі.
Христині ж він допомагає по господарству, влаштовує все необхідне, їздить іноді за покупками, доглядає за дітьми. Цими вихідними він повідомив мені, що Христині потрібно перефарбувати коридор і заздалегідь каже, щоб я на нього не розраховувала, його не буде вдома всі вихідні. Але він каже, що прийде вночі…
Мені дуже подобається Андрій, мені з ним добре, але я не можу терпіти, що він скаче навколо своєї колишньої дружини.
Порадьте, будь ласка, що робити. Чи маю я право поставити йому ультиматум: або він продовжуватиме поводитись так, як і раніше, а потім пакуватиме валізи та переїжджатиме до своєї колишньої, або він назавжди припинить піклуватися про Христину, і ми залишимося разом?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
