fbpx
життєві історії
Після розлучення мені було важко. Володя старався з дітьми зустрічатись на нейтральній території, благо Інна Петрівна мене підтримувала і давала гарні поради. Я чемно виконувала всі вказівки, поки одного дня не підслухала її розмову по телефону з подругою. – Ця чорна конячка геть не вписувалася в наш округ. Добре, що так сталося. Лише онуків шкода

Після розлучення мені було важко. Володя старався з дітьми зустрічатись на нейтральній території, благо Інна Петрівна мене підтримувала і давала гарні поради. Я чемно виконувала всі вказівки, поки одного дня не підслухала її розмову по телефону з подругою.

З Володею ми прожили 10 років, і все було добре, жили дружно, але різко все покотилося в прірву. Ініціатор розлучення він, а пояснив коротко і ясно – Я тебе не люблю…

Раніше він виявляється любив, а зараз все змінилося.

Все почало змінюватися років три тому, а останній рік різко погіршилося – з Володиного боку посипалися претензії: не в то одягаюсь, не тим кольором губи підведу, потрібно схуднути, не підвищуй голосу, то занадто бурхливо реагую на його посиденьки з друзями, то уваги йому замало, то пропонує піти на тренінг “як бути справжньою жінкою”, і навчити його цінувати.

Мене загнали в кут – я скрізь не дотягую. У підсумку все-таки ми розлучилися! Я довго переживала, ніяк не могла відпустити ні його, ні цю ситуацію. Зараз продовжую жити. Зі мною 2 дітей, тато періодично з ними бачиться.

Свекруха частенько навідується, адже це в неї єдині внуки. У мене з Інною Петрівною завжди були стосунки прохолодні – вона мене з самого початку не злюбила. Я вирішила для себе, що вона ж до дітей приходить, їх любить – і це головне!

На тлі зустрічей з дітьми, ми стали близько спілкуватися, і вона здалася досить мудрою жінкою, і непоганим радником! У багатьох життєвих ситуаціях Інна Петрівна могла підказати, як мені поводитися, і як побудувати відносини з уже колишнім чоловіком в тому числі. Я перейнялася до неї довірою і симпатією, поки минулого тижня я, бува, не підслухала її телефонну розмову.

Вона з подругою розмовляла, і обговорювала мене. Ласкаво називала мене “хитрою та чорною конячкою” в їх білому і пухнастому стаді. Навіть розповіла, чому вона мені допомагає з дітьми – тому що я експресивна, і вона боїться залишати мене одну з дітьми. Я тепер відразу зрозуміла, чому вона мені і поради дає, і як жити, і як дітей виховувати.

Звідси вся її турбота, пропозиції з’їздити у відпустку, походити до психолога і всі інші жести, які я розглядала як допомогу. Спершу я не дотягувала до Володі, а тепер виявилось і до свекрухи не дотягнутись…

Всі її слова про мене були занадто перебільшені. Насправді не така я вже й експресивна, просто як будь-яка жінка, переживаючи розлучення понервувала. Не знаю, як далі спілкуватися з нею. З дітьми нехай бачиться, їх вона все таки щиро любить, але я більше ні за що не куплюся на її поради.

Скажіть, хтось стикався з таким лицемірством під час розлучення? Я повірила, що вона мене щиро підтримує. А у підсумку весь її внесок в мене – тільки тому що я така недолуга і погано можу вплинути на дітей…

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page

facebook