Після розлучення свого сина з Вікою, я підтримала невістку, і надалі продовжувала зустрічатись з нею та своїми дорогими онуками. Але Андрію це не сподобалося. Він каже, що таким чином я його зрадила. Добре подумавши, я прийняла для себе надважливе рішення
Мене звати Катерина, мені 65 років. Я овдовіла вже десять років тому. На даний час я ніде не працюю, а насолоджуюсь своєю пенсією. У мене є час для друзів і хобі, а також для душевного спокою. Однак мій син таке натворив, що навіть в голові не поміщається.
Ми з чоловіком разом 35 років. Мені було двадцять, коли я вийшла заміж, Євген на 15 років старше. У нас був лише один спільний син Андрійко. На жаль, Боженька не дав нам більше дітей, хоча ми завжди мріяли про велику сім’ю. Андрійко з’явився на світ коли мені було тридцять років. Ми з чоловіком всю душу вклали в його виховання.
На щастя, я знайшла доньку в дівчині, на якій одружився мій син. Віка чудова дівчина, вона мені дуже подобається. Мій чоловік теж її полюбив всім серцем, на жаль, він пішов з життя до того, як вони відгуляли весілля і не привели на світ діточок.
Син закінчив коледж, знайшов цікаву роботу, мав дуже пристойний заробіток, але багато часу змушений був проводити на роботі. Андрій також часто був у відрядженнях далеко від дому. Віка і діти (у них двоє хлопчиків, їм сьогодні вісім і шість) завжди були вдома самі. Я намагалася допомогти їй, чим могла.
Але два роки тому син сходив “наліво”. Як я зрозуміла, у нього був роман з колегою, з якою той часто їздив у відрядження. Про це якимось чином дізналася сама Віка. Незважаючи на те, що Андрій переконував її, що вона для нього нічого не означає, що все закінчиться, невістка більше не могла йому повірити. Через місяць вона подала на розлучення.
Син залишився в будинку, який вони придбали разом, віддавши половину суми Віці. Невістка купила квартиру неподалік від мене. Хоча я дуже люблю свого сина і, як будь-яка мати, могла б йому все пробачити, я не хотіла втрачати невістку. Ми залишалися на зв’язку один з одним. Я могла бачити своїх онуків, коли хотіла, допомагала їй, чим могла. Моя невістка ходила на роботу, а я, наприклад, забирала хлопців із дитсадка або приглядала за ними, коли вона хотіла погуляти з подругами.
Крім того, незабаром після їхнього розлучення я вийшла на пенсію і мала багато часу, хоча це правда, що я також почала більше насолоджуватися друзями та захопленнями.
Звісно, син справно платить аліменти за своїх дітей, а також бере їх до себе на кожні вихідні. Хоча молоді люди вже не були разом, це вийшло досить добре. Навіть вчотирьох вони інколи весело проводили час разом. Невістка мені сказала, що пробачила Андрія, але жити з ним більше не може.
Віка гарна і симпатична жінка, було зрозуміло, що довго сама не залишиться. Вона знайшла чоловіка, він також розлучений і має одного сина приблизно такого ж віку, як наші хлопці. Вона познайомила мене з ним, і я повинна визнати, що вони мені цілком підходять. Але дивно бачити поруч з Вікою когось іншого, крім сина. Але він сам винен у розпаді свого шлюбу.
Невістка з чоловіком навіть почали планувати жити разом. А коли син дізнався, то ледь не луснув від злості. Він навіть домовився про зустріч з Вікою і звинуватив її нового чоловіка, сказав, що думав, що вони можуть зійтися з часом. Мене дуже здивували його дії, я зрозуміла, що він все ще любить свою колишню дружину і ніколи не помириться з її новим чоловіком. Я боялася, що буде дальше.
А недавно Андрій мені заявив, що я погана мати, оскільки підтримую не його, свого рідного сина, а чужу для себе людину – Віку і її нове кохання. Каже, що так люблячі мами не чинять.
Я не знаю що робити в такій ситуації. Як я маю поводитися?
Я люблю свого сина, але і онуків і Віку я також люблю та поважаю.
Андрій сам, своїми ж руками зруйнував свою сім’ю. До чого тут я?
Хіба не так?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
