Після розлучення син залишився з мамою, і це нормально. Я був не надто хорошим, як чоловіком, так і батьком. Жили ми на різних кінцях України тому зустрічатися з Денисом не виходило. До того ж, в мене була нова сім’я, діти. Але тепер вони виросли, як і Денис, йому вже дев’ятнадцять. Я поїхав до нього, щоб почати налагоджувати стосунки батька і сина, але неочікувано був ним відкинутий. – У мене зараз немає на тебе часу!
Коли ти робиш помилку в молодості, потім дуже важко з нею впоратися. Особливо коли мова йде про дітей, їм дуже важко прощати. Подібний досвід у мене з сином. Я хотів би налагодити наші стосунки, але це дуже важко.
У тридцять я поводився не найкращим чином. Замість того, щоб піклуватися про сина, я скинув усе на колишню дружину. Зараз я хотів би відновити стосунки з Денисом, якому дев’ятнадцять недавно виповнилося, але це нелегко.
Моя тодішня дружина першою заявила про розлучення. Вона сказала, що терпіти мене більше не може.
– Я не можу навіть дивитися на тебе. Ти для мене більше нічого не значиш. Ми обидва заслуговуємо на новий початок, – сказала мені Ірина. Вона поїхала з Денисом до своїх батьків, які, на жаль, жили далеко. Спочатку я думав, що буду при можливості зустрічатися з сином, але вийшло все якось не так.
Відстань насправді зробила свою справу. Крім того, колишня за кілька місяців знайшла нового чоловіка і переїхала ще далі. Якщо чесно, кожен з нас тоді жив на іншому кінці України.
Добиратися пів дня, а то і більше, щоб побачити Дениса, було важко. Мене це турбувало, але моя колишня сказала, що вони нікуди не переїжджають, і я можу переїхати до них ближче, якщо захочу.
– Я не буду тобі забороняти бачитися з Денисом. Як-не-як, а він твій син і завжди ним буде!
Звичайно, мені було шкода. Я хотів бути поруч із Денисом, але тоді я також знайшов дівчину та створив сім’ю. Раптом цього часу стало ще менше, і бувало й таке, що я бачив сина раз, або ж два на рік. З новими дітьми та дружиною це було просто важко поєднувати.
І ось Денис ріс без мене, іноді я боявся, що він мене навіть на вулиці не впізнає. Але я цим не переймався, поки діти були маленькі.
Та вони вже старші, і я хотів би відновити зв’язок зі своїм старшим сином. Я нервую через це і не знаю, з чого почати наше возз’єднання.
По-перше, кілька місяців тому я запросив його на довгі вихідні, щоб ми могли, так би сказати – зблизитися. Але Денис відмовився.
Я прекрасно розумів, що це потребуватиме більше зусиль, і тому я поїхав до нього сам, щоб запропонувати вдвох кудись поїхати і відпочити. Та і цього разу мене чекала невдача.
– У мене зараз немає на тебе часу, – сказав мені син.
Денис відкидає будь-яку мою спробу зблизитися.
А може бути й таке, що він не хоче мене бачити в своєму житті… Як змусити його подружитись зі мною? Я хотів би покращити наші стосунки, але не знаю як.
Дайте якусь пораду! Я її дуже потребую…
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
