Після розлучення я з двома дітьми так і залишилася жити зі свекрами. Свого житла у мене немає, а батьки живуть в маленькому селі, ще й в іншій області. Сам Олег з’їхав до нової пасії, яка й винна у наші ситуації. – На аліменти навіть не розраховуй. Ти живеш в моїй квартирі, – сказав він. Я все ж наполягала на допомозі. Свекри спершу були на мой стороні, але коли у Олега появилась дитина, вони змінили думку. – Або пиши відмову, або ж з’їжджайте.
З Олегом розлучилися чотири роки тому, і після розлучення я з двома дітьми живу весь цей час з його батьками. Чоловік пішов до іншої жінки і у нього вже з нею є спільна дитина.
Відразу ж після розлучення Олег відмовлявся платити аліменти, мотивуючи це тим, що я живу в його квартирі. Постійно приходив і вимагав написати відмову. Спочатку його батьки не втручалися в наші справи, але коли у нього в новій сім’ї з’явилася дитина, стали підтримувати сина з приводу аліментів. Але як я можу відмовитися від цих грошей, якщо у мене дві дочки – семи і десяти років? Я і так утримую їх і себе на одну свою зарплату, плачу свою частину комуналки і купую продукти на всю родину.
Але недавно свекруха поставила мені ультиматум, що якщо я не напишу відмову від аліментів, то буду шукати собі інше житло. Я відмовилася і тепер вони мене просто виставили з дітьми на вулицю. На свої доходи я змогла орендувати невеличку кімнату, тому свекруха дозволила дітям повернутися до них, але без мене.
Так ми живемо тепер з дітьми в різних місцях. Вони нудьгують, я теж, плачу кожен день, але що робити, не знаю. Молодша дочка попросила мене по телефону купити їм цуценя, щоб їм не було так самотньо, я купила, і тепер свекруха каже, що викине його на вулицю, оскільки прибирати після нього ніхто не хоче.
Для дітей це додатковий стрес, хоча вони і обіцяли піклуватися про цуценя, але ж вони більшу частину дня в школі! Ще більше ускладнює ситуацію те, що колишній чоловік вирішив переїхати зі своєю сім’ї назад до батьків, а квартиру дружини здавати в оренду, що принесе їм додатковий заробіток.
Я не можу приходити до дітей, бачу їх тільки вранці, коли вони йдуть в школу, але це ж не може тривати постійно? Я хочу жити разом з дітьми, але розумію, що їм там буде краще, ніж зі мною на орендованій квартирі. Вже думаю, може потрібно було відмовитися від цих аліментів, тим більше що і гроші невеликі, але тепер уже пізно.
Пишу і плачу… Що робити далі? Як жити?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
