fbpx
життєві історії
Після розлучення з Денисом мені було дуже тяжко. Навіть після всього, що зробив колишній чоловік, моя душа продовжувало його любити. А зробив він чимало, щоб просто викреслити його з життя. Одним із перших був слава. Він був симпатичним хлопцем. Працював він по 9 місяців. Вахта. Якраз приїхав у місто, щоб зустріти Новий рік із мамою та сестрами. Хлопець попередив мене, що він нещодавно з вахти, і всі гроші віддав мамі. Він прийшов. Я накрила стіл. Хлопець з апетитом уплітав мої нехитрі частування. – Не думай про мене надто добре, я не така хороша людина насправді. Він найкращий! Днями йому мають перерахувати 300 тисяч гривень. Це він заробив за 9 місяців на Півночі Європи

Після розлучення з Денисом мені було дуже тяжко. Навіть після всього, що зробив колишній чоловік, моя душа продовжувало його любити. А зробив він чимало, щоб просто викреслити його з життя.

Він постійно заливав за комір. Працюючи добу через три, Денис по дві доби розслаблявся. Хоч як я намагалася боротися, нічого не виходило. Він навіть пишався тим, що може так багато вживати.

Шаївна душа, навіщо ти його покохала?

О 4 ранку він мене будив поговорити. О 5-й ранку вимагав звозити його у магазин за добавкою. І байдуже йому було на те, що мені зранку на роботу, адже коли я йшла, він спав.

Я ніяк не могла позбавити себе цієї любові. Хоча своя жертовність мене дуже втомила.

Нарешті я наважилася піти. Того дня, коли я збирала речі,  Денис підійшов до мене і забрав ланцюжок із кулоном у вигляді літери І. Це перша літера мого імені. Він сказав – знадобиться. Розвернувся і пішов далі у своїх справах. Я зібрала речі та пішла.

Перші три дні просто лежала. Навіть сили не було плакати. Та й що плакати? Себе жаліти? І ця думка змусила мене буквально схопитися на ноги. Більше ніякої зневіри! і я почала через знайомих і колег спілкуватися з різними чоловіками.

Одним із перших був слава. Він був симпатичним хлопцем. Працював він по 9 місяців. Вахта. Якраз приїхав у місто, щоб зустріти Новий рік із мамою та сестрами.

Слава писав мені дуже часто. Судячи з його фраз, хлопцем він був начитаним і розумним.

Нарешті настав день, коли він запропонував побачитись. Я погодилась. Хлопець попередив мене, що він нещодавно з вахти, і всі гроші віддав мамі. Та які гроші? Я ні на що не розраховувала. На той момент я мала невеликий дохід. Хоч і важко, але грошей мені вистачало на всі мої потреби.

Я запросила хлопця у гості. Так, розумію, що це дуже необачно. Тому попередила всіх трьох братів і дала їм номер Слави. Про всяк випадок.

Він прийшов. Я накрила стіл. Хлопець з апетитом уплітав мої нехитрі частування. Потім ми попили чай і довго балакали. Пішов Слава додому неохоче, аж о третій годині ночі.

Я зранку встала на роботу ледве-ледве, не виспалася. Цілий день мріяла про подушку і… про Славу.

Він мені так сподобався! Його привітне обличчя, смішна міміка, чорні чарівні очі, тонкий ніс і пухкі губи. Ммм, здається, Денис вже забутий. Так дуже любила і так швидко забула. Мені навіть не було дивно.

Ми зі Славою почали зустрічатися. Пам’ятаючи про його тимчасову бідність, я нічого не просила і з розумінням відносила до того, що хлопець приходить до мене з порожніми руками. Головне, щоб він був поруч, мені з ним було затишно і цікаво.

Ми зустрічалися лише місяць, коли йому прийшов виклик на вахту. Він їхав на 9 місяців. Як же я засмучувалася. Одного разу Слава сказав мені дивну фразу:

– Не думай про мене надто добре, я не така хороша людина насправді.

Звичайно, я цю нісенітницю пропустила повз вуха. Він найкращий!

Слава поїхав і почалися довгі, тужливі дні. Я трималася щосили. Робота-дім-робота. Ось мої основні заняття. Іноді Слава міг прорватися до мене по інету. І тоді ми з ним листувалися по кілька годин.

Так минуло 9 місяців. Якось увечері мій коханий мені написав. Я якраз трохи заслабла. І Слава сказав, що дуже хоче про мене піклуватися, допомогти. Я вкотре нарікала на те, що він дуже далеко. І тут пролунав дзвінок у двері. Я підійшла, подивилася у вічко. Там стояв Слава.

Звичайно, я відразу ж відчинила двері і кинулася в обійми коханого чоловіка. Він звсім не змінився. Того дня і ночі ми не розлучалися.

Слава приїхав із порожніми кишенями, але днями йому мають перерахувати 300 тисяч гривень. Це він заробив за 9 місяців на Півночі Європи. І тоді ми ух, як заживемо!

Настав той день, коли йому мали переказати гроші. Я чекала, звичайно, хоч би тортика. А врешті-решт він пішов за грошима і зник. Просто зник на тиждень.

Він витратив кудись увесь заробіток за тиждень! Собі навіть пари штанів не купив. Кутив із друзями та напівзнайомими. А я переживала. А він мій номер у чорний список додав та відпочивав.

Коли в нього скінчилися всі гроші, він прийшов до мене. Його мати навіть на поріг не пустила. Слава прийшов до мене просити поїсти, «а то так замерз, що аж переночувати нема де».

Однак я нагодувала бідолаху і випроводила за поріг. Більше ми не зустрічалися. Ні, мені не шкода їжі. Я просто не люблю, коли мною користуються.

На Новий рік я буду сама. Але мені цікаво з собою наодинці.  Я вчуся любити і розуміти себе, мені треба себе пізнати і розібратися у своїх справжніх потребах, почуттях і бажаннях.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, ibilingua.com