fbpx

Після сьогоднішньої ситуації в магазині, я геть розкисла, всю ніч проплакала. Як Андрій міг так грубо зі мною повестись на очах у зовсім чужих людей, яким навіть ні до чого наші суперечки? Але йому байдуже було до моїх заплаканих очей. Він навіть намагався прогнати мене зі спальні, щоб не заважала йому спати. А всьому виною, на мою думку – вплив свекрухи, яка так і не змирилась з тим, що Андрій не лише її, а й мій чоловік!

Я вже давно втратила довіру до обіцянок мого чоловіка Андрія. Чому саме так все склалось в нашому житті? Адже Андрій колись таким не був. Можливо, десь є і моя помилка.

Допоможіть, любі читачі, мені розібратись, буду вдячна за будь-яку пораду.

Зі своїм Андрієм я познайомилась випадково. Якось раз у поїзді я їхала додому від сестри, а мій майбутній чоловік виявився моїм попутчиком.

Між нами виникла розмова, а потім Андрій наполегливо просив у мене номер мого телефону. Ці зустрічі, навіяні романтикою, які на нас чекали далі, просто неможливо описати словами.

Андрій ніколи до мене на побачення не приходив без смаколиків. Такий уважний і чуйний. А коли я захворіла, як він мило турбувався про моє здоров’я, купляв ліки і вітаміни. Робив все, лиш би я усміхалася.

А потім недовга розлука, Андрій поїхав у відрядження в інше місто. Ми зідзвонювались по кілька разів на день. Сумували один за одним, а який браслет дорогоцінний він мені привіз, який символізував моє ім’я. А потім освідчення і ми стали на рушничок щастя.

Сірі будні наступили не відразу. Я ще напочатку вірила, що мама Андрія зможе мене полюбити, старалась бути найкращою невісткою, у всьому догоджала Любі Іванівні, та та не мала наміру ділити зі мною любов сина.

Постійні докори якось вплинули на поведінку Андрія. Він ставав іншим. Ці важкі слова, які торкалися мого серця, але з негативної сторони. А ще те, що він порівнював мене зі своєю мамою, виводило мене з себе.

Лише з народженням нашого первістка ми більше зблизились і стало менше суперечок. А потім я поринула з головою у материнство і навіть не помітила, як ми з Андрієм стали чужі один для одного.

Ми вже не розуміли один одного з пів слова, як колись. Чоловік часто затримувався на роботі і навіть відмовлявся мені пояснювати чому.

Моє відображення в дзеркалі не таке вже привабливе, як колись. Якось Андрій натякнув, що мені слід трохи скинути лишнього.

А після сьогоднішньої ситуації в магазині, я геть розкисла, всю ніч проплакала. Як Андрій міг так грубо зі мною повестись на очах у зовсім чужих людей, яким навіть ні до чого наші суперечки?

Але йому байдуже було цієї ночі до моїх сліз. Він навіть намагався прогнати мене зі спальні, щоб не заважала йому спати.

Що сталося між нами? І чому ми втратили зв’язок?

Я кохаю свого чоловіка, та не знаю, як його вберегти від нав’язливих думок своєї мами…

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page