Після того, як мого чоловіка “прикрили” (опинився не в той час, не в тому місці), моя свекруха все більше і більше чіпляється до нас з донькою. Перед новим роком ми замовили собі з Лілею одинакові сукні – фемілі лук, це зараз називається, і на Різдво в цих нарядах провідали бабусю з дідусем. Ми як тільки зняли верхній одяг, Тамара Степанівна взялась за голову.
Мій чоловік опинився не в той час не в тому місці, тому на даний час не на волі. А я сама виховую нашу дитину. Я дуже багато працюю, щоби нормально забезпечувати і себе, і дочку. Звичайно, я кілька разів на місяць змушена по роботі їздити в недовгі відрядження.
Ліля дуже добре навчається. Ми з нею чудово розуміємо одна одну. Вона не знає, що її тато в такому місці. Весь вільний час я проводжу з донькою. Ми з нею гуляємо у парку, ходимо в кіно або просто спілкуємось.
Батьки чоловіка хочуть спілкуватися з Лілею, і я не перешкоджаю цьому. Адже вони її родичі. Хоча у мене з ними дуже погані стосунки. Особливо зі свекрухою.
Справа в тому, що батьки чоловіка постійно втручалися в наше сімейне життя з Валентином і давали нам поради. Вони намагалися мене контролювати: їх цікавило все: скільки грошей я витрачаю і взагалі, як часто я купую собі нові речі та косметику.
Звичайно ж, це я одразу ж припинила. А батьки чоловіка завжди вважали свого сина найкращим.
Мій чоловік потрапив у цю “халепу” вже давно. Вже минуло три роки. Звичайно ж, за ці роки я стала набагато сильнішою і впевненішою в собі. Адже мені доводиться виживати. Ми з донькою зайвого собі не дозволяємо, але ні в чому собі не відмовляємо.
Ми обидві добре одягнені, тому що я дуже багато працюю. А свекруха лає мене за те, що я виглядаю дуже добре.
Вона впевнена, що в мене є інший чоловік. Вона вимагає, щоб я пішла на іншу роботу та більше часу проводила з донькою.
– Бо мені люди вже про тебе дуже багато поганого розповідають! – раптом несподівано заявила моя свекруха.
Я дуже образилася, забрала дочку та пішла додому.
Адже був час, коли їхній син ходив наліво, не відповідав на мої телефонні дзвінки і по кілька днів не приїжджав додому. Я просила у них допомоги, але батьки чоловіка завжди мені відмовляли. Вони казали, що я все це вигадую.
І ось зараз, коли я роблю все для того, щоб у моєї дочки все було, батьки чоловіка раптом почали поливати мене брудом.
Я не дзвоню їм уже два тижні. Доньку я теж не відпускаю до батьків чоловіка. Та й вона не дуже хоче до них тепер йти в гості.
Виявляється, батьки чоловіка постійно обговорювали те, що ми з донькою дуже добре одягнені. Вони хочуть, щоб я влаштувалась на роботу із меншою зарплатою і не була начальницею. Вони хочуть, щоб я була звичайною жінкою і виховувала доньку, як усі.
Вони хочуть, щоб я щодня ходила в одній і тій же сукні.
Ось де у їхніх словах логіка? Навіщо їм це треба? Невже вони думають, що через це їх онуці буде краще?
Як на мене це дивно!
Фото ілюстративне
