fbpx

Після того, як ми всією сім’єю поїхали на іменини до моєї свекрухи, Анна Степанівна занепокоїлася. Річ утім, що чоловік купив в якості подарунка хороший холодильник, а старий подарував “нужденним”. Вже в наступні вихідні ми з нею сиділи у нас і чаювали. – Іринко, скільки ж мій синок заробляє, раз такі подарунки робить?

Після того, як ми всією сім’єю поїхали на іменини до моєї свекрухи, Анна Степанівна занепокоїлася. Річ утім, що чоловік купив в якості подарунка хороший холодильник, а старий подарував “нужденним”. Вже в наступні вихідні ми з нею сиділи у нас і чаювали. – Іринко, скільки ж мій синок заробляє, раз такі подарунки робить?

Мене звуть Ірина. Мені 35 років. Я заміжня. Мого чоловіка звуть Володя.

Нещодавно прийшла до мене в гості моя свекруха Іванна Йосипівна. Ми з нею сиділи на кухні, пили чай.

Вона мене запитала:

– А скільки заробляє мій синочок?

А я відповіла, що не знаю. Але свекруха мені не повірила.

Але я справді цього не знаю. Та й знати цього не хочу. Мій чоловік повністю забезпечує нашу сім’ю. Нехай так завжди буде.

Колись я в нього запитала, скільки він заробляє, а він тільки засміявся.

– Тобі не треба цього знати! Якщо тобі треба щось купити, то ти просто скажи мені!

З того часу я так і роблю. Просто називаю суму, яка мені потрібна і все. Я замовляю речі для себе, для дітей, для дому. А Володя все це сплачує.

Щоправда, я не нахабнію. Ми купуємо лише те, що нам справді потрібно. Дуже часто Володя мене балує. Він каже:

– Ось гроші, купи собі щось! Побалуй себе.

А буває таке, що він сам відвозить мене до магазину і каже:

– Вибирай все, що тобі хочеться!

А якщо він віддаватиме мені свою зарплату, то такого не буде.

Тож я не хочу цього.

У нас із Володимиром двоє дітей: син та дочка. Я не працюю, займаюся дітьми та домашнім господарством. У нас є ще й жінка, яка допомагає мені по господарству, тому я не дуже переймаюсь. Я можу спекти торт або пиріг, приготувати щось смачненьке для дітей та свого чоловіка. Ось і все.

Ми живемо у хорошій трикімнатній квартирі, яку мій чоловік купив ще до того, як ми одружилися. Але я маю свою однокімнатну квартиру, яку мені подарував батько на повноліття. Нині я цю квартиру здаю в оренду. Гроші, які я отримую від цього, я витрачаю як захочу. Володя ніколи про це у мене не питає.

У мене чудові свекри та у мене з ними чудові стосунки. Я знаю, що вони дуже добрі та прості люди. Вони дуже люблять наших дітей.

Я знаю, що Володя допомагає своїм батькам, але вони не нахабніють і завжди щиро дякують за подарунки, які дарує їм Володя.

– Ми не збідніємо! – каже Володя, коли батьки обурюються.

– Ой, навіщо ти витратив на нас стільки грошей?

Ось свекрусі й цікаво: скільки ж одержує її син? Вона вже не раз розпитувала мене про розмір зарплати Володі. Але я їй не змогла відповісти на це. Хоча вона мені й не вірить.

Виявляється, у свекрухи у сім’ї все було не так. Всю зарплату її чоловік отримував та віддавав їй. А вона згодом розподіляла фінанси. А ось Володя навіть не каже, скільки він отримує. Про це навіть у нього питала і його мати, але він їй нічого не сказав.

А я вважаю, що мені ця інформація не потрібна. Найголовніше, що мій чоловік нормально забезпечує мене та наших дітей.

Хоча, можливо, Володя від мене щось приховує? Просто не знаю, що мені думати.

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page