Після того, як не стало нашого свата, зі свахою коїться щось дивне. Найперше те, що вона боїться сама спати, тому мого сина переселила в іншу кімнату, а сама лягає з дочкою і онуками. А далі ще дивніше. Після святвечора вона наладувала в торбу всі 12 страв і понесла чоловіку на місце спочинку. А на Йордан замість того, щоб з церкви водицю додому нести, щоб хату окропити, вона до чоловіка побігла.
Поведінка моєї свахи останнім часом геть мене спантеличила. Я вже й не знаю, що думати, і чи варто мені втрутитися, щоб якось допомогти.
З пані Ольгою, ми свати вже більше десяти років.
Ольга і Любомир, мої свати, оскільки мій син одружився з їхньою єдиною дочкою і пішов до них у зяті.
Діти гарно ладнали між собою, від їхнього кохання у нас тепер є два внуки які ми зі сватами виховуємо і балуємо по черзі.
Мої свати люди не прості, сваха директор школи, а сват вчитель фізичної культури.
Я ж зі своїм чоловіком люди звичайної професії, чоловік мій водій хлібної машини, а я працюю швачкою в ательє. Всі ці роки ми гарно підтримували стосунки, їздили одні до одних в гості, святкували разом не одні свята.
Все було би добре, та недуга підкосила здоров’я нашого свата.
Любомир сильно занепав духом, всі ми сильно підтримували його у його лікуванні. Завжди говорили свату, що все мине і він ще з внуками буде ганяти у футбол.
Та через три місяці нашого свата не стало. Це була важка втрата для нас усіх. Весь цей час ми були поряд і всіляко розраджували сваху.
Цього року ми сваху запросили з дітьми до нас на свят вечір. Хоч вже і пів року минуло з того часу, як немає з нами нашого Любомира, ми завжди стараємось згадати його теплим словом і вшанувати його пам’ять.
Та з моєю свахою коїться щось дивне. Вона двічі на день відвідує Любомира на місці спочинку, а на вечерю носила йому всі дванадцять страв.
Я розумію, це важка втрата і їй важко з цим змиритися.
Та з розповідей сина я дізналась, що сваха до нього ходить лише після заходу сонця… Що б це мало означати?
З цього часу мені син почав жалітися, що в них в сім’ї почались різні негаразди, “бурі” без причини.
Сваха не тільки сильно змінилась, вона ще й дочку і внуків налаштовує проти сина.
На початку Ольга жалілась, що має страх залишатись одна у кімнаті. Тому було прийнято рішення, що вона буде спати з невісткою в кімнаті, а син окремо з дітьми.
Згодом і внуків до себе забрали, тому син залишився один, а згодом ситуація так загострилась, що у сина з’явилось відчуття, що він зайвий в своїй сім’ї.
На Йордан сваха повечерявши, закомандувала, що всі мають їхати з нею на місце спочинку чоловіка, щоб там ще повечеряти разом із сватом. А наступного дня після освячення водиці, Ольга з церкви попрямувала не додому, а в першу чергу до чоловіка.
І це в той час, коли всі спішать до своїх домівок, щоб окропить їх і прогнати все погане з оселі.
Щось коїться дивне з моєю свахою.
Я не знаю, чи маю право втручатись, але розумію, що без сторонньої допомоги тут не обійтись.
Люди добрі, дайте якусь слушну пораду, як врятувати сім’ю сина і допомогти свасі правильно пережити її втрату?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube”
