Після того, як я пішла на пенсію, стала частіше брати до себе внучку. У дочки синок молодший є, вона з ним може більше поняньчитися, а я нарешті зрозумію, що таке справжня бабуся. Так сталося і на ці вихідні. Я приїхала, ми з Іванкою зібрали необхідні речі і чкурнули до виходу. Дома я одразу ж включила чайник, а перед онучкою поставила кошичок з кексиками. І тут я зрозуміла, що в них дома коїться щось неладне.
***
– Сідай, Іванко, за стіл, зараз чай з кексами пити будемо, – посміхається бабуся. – Свіженькі, смачні, недавно купила, тобі сподобаються.
Іванка довго вмощувалась в крісло, а вже через десять хвилин на блюдці залишалося декілька смаколиків. Розчулена бабуся дістає з верхньої полиці кухонної шафи шоколадні цукерки.
– Ти любиш такі, онучко? Їж, сонечко, а завтра ми з тобою в магазині тістечок візьмемо. У нас тут в сусідньому будинку кондитерську відкрили, таку смакоту печуть. Обов’язково спробувати треба.
Іванка згідно хитає головою, гора фантиків поруч з дівчинкою стрімко зростає.
У вазі ж цукерок стає все менше і менше, вже показується дно посудини. Нарешті бабуся звертає увагу на те, що відбувається.
Задоволена внучка розгортає чергову цукерку, а бабуся задає питання:
– Іванко, ти так на солодощі накинулася, як ніби перший раз їх бачиш. Тобі що, вдома солодкого не дають?
– Ні, бабусю, – піднімає на стареньку свої чесні очі дитина. – У нас вдома взагалі ніколи солодкого до чаю немає, як у тебе. Я зазвичай чай порожній п’ю або з бутербродами, якщо їсти хочеться. А цукерочок ось немає, мама не купує.
Бабуся однією рукою хапається за серце, а іншою за телефон. Їй потрібно терміново зателефонувати доньці. Чому у дитини немає солодкого? Якщо в родині проблеми з грошима, то можна було б і зателефонувати.
Або Ольга після народження другої дитини вирішила Іванку в усьому обділити, почати економити на дитині? Ні, це питання необхідно вирішити негайно.
Слухавку дочка взяла практично моментально, не перебиваючи вислухала претензії матері. А потім відповіла так, що турботлива бабуся загубилася:
– Мамо, а ти бачила, скільки солодкого вона їсть? Я чесно намагалася купувати солодощі, та тільки справа це марна. Кілограм цукерок йде за двадцять хвилин, чайник закипіти не встигає. Фрукти в магазині доводиться поштучно брати – Іванці і Кирилу порівну, а потім контролювати. Вона ж як до солодкого дорветься, так нічого навколо себе не бачить і про все забуває. І взагалі, педіатр нам порекомендувала шоколад обмежити, чухається вона через нього. Є ще питання?
Бабуся поклала слухавку і подивилася на внучку. Щоки Іванки почервоніли, рука дівчинки підозріло чухала шию. На столі залишилася порожня кружка чаю, кекси зникли, в вазочці лежала остання цукерка.
– Іванкооо, – ласкаво простягнула бабуся. А чому мама цукерки і солодощі не купує?
– Ой, бабусю, – невинно зітхнула дитина. – Так я ж все з’їдаю, якщо вона прибрати не встигає. Не хочу я з Кирилом ділитися, тому доводиться старатися. А ділитися не хочу, тому що у нього може бути цей, як його там називають… дітонез… майонез… а, згадала, діатез! А я Кирила люблю, він хоч і маленький, але хороший.
– Знаєш, Іванко, солодощі до чаю в будинку не головне. А ми з тобою завтра краще Яблучка купимо, домовились, онучко?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
