fbpx

Після того як занедужала свекруха, мій чоловік направився за кордон на заробітки. Ось вже більше двох років ми бачимось лише по відеозв’язку. Я б може і їхала до Віті, але підрахувавши всі витратити зрозуміла, що краще мені й не рипатись. Але і це не найгірше в моїй історії. Є в нас кум Славко, який з дитинства з моїм чоловіком йде рука об руку. Таке мій Вітя з ним начудив, що я досі оговтатись не можу. Це ж треба було додуматись! Автівка ж то моя!

Після того як занедужала свекруха, мій чоловік направився за кордон на заробітки. Ось вже більше двох років ми бачимось лише по відеозв’язку. Я б може і їхала до Віті, але підрахувавши всі витратити зрозуміла, що краще мені й не рипатись. Але і це не найгірше в моїй історії. Є в нас кум Славко, який з дитинства з моїм чоловіком йде рука об руку. Таке мій Вітя з ним начудив, що я досі оговтатись не можу. Це ж треба було додуматись! Автівка ж то моя!

Знаєте такий вислів: третій зайвий?

Так ось я не просто знаю…

В мого чоловіка є найкращий друг. Вони з дитинства разом, жили в одному дворі і часто ходили на один футбольний майданчик.

В підлітковому віці мій Віктор і Святослав, якого ми називаємо Славко, сильно зблизилися.

Вони разом були і в школі, і в університеті, хоч і вчилися на різних спеціальностях, але жили в одному гуртожитку. Одним словом друзі не розлий вода.

Коли я почала зустрічатися з Віктором, то не бачила проблеми в тому, що він має друга Славка. Я ж теж маю багато подруг з якими можу проводити час, тож мене це не бентежило.

Славко мене почав дратувати в ті моменти, коли Віктор замість неділі і кіна зі мною вибирав рибалку з другом. Також мені не дуже подобалося, що майже всі наші подорожі чи то в гори чи то на пікнік, чи на річку були із Славком.

Я звісно намагалася не нагнітати обстановку, але не завжди виходило. Потім ми все-таки одружилися з Віктором. Вгадайте хто був в нас дружбою?

– Правильно, Славко!

Майже одразу після одруження я ощасливила чоловіка цікавим станом, і на світ з’явився син, Назар.

Вгадайте хто став його хресним?

– Правильно знову, Славко!

Я звісно намагалася радіти з того, що чоловік має такого хорошого і надійного друга, але все-таки мені здавалося, що цього друга в нашій сім’ї забагато.

Іноді бувало навіть так, що я лишалася на вихідні з дитиною, а чоловік ішов собі до кума, до Славка із словами: “Я й так цілий тиждень працював, замучився. Я що не маю права відпочити один день?”.

Як би там не було, але недуга матері Віктора мені допомогла. Чоловік був змушений їхати в столицю на заробітки, щоб оплатити процедури.

Хоч як важко не було, але так його спілкування із Славком обривалося. Та, на жаль, коли Віктор повертався додому то майже першим ділом до свого кума біг.

Мене це не влаштовувало і знов недуга його матері мені допомогла. Свекрусі ставало гірше, тож Віктор поїхав за кордон, щоб заробити більше грошей.

Та хто міг передбачити, що в нас станеться таке в країні, що я вже чоловіка майже три роки не бачу. Подзвонити то я можу, а щоб їхати до нього то важко і грошей багато треба.

А недавно ще й почула новину, що тим хто за кордоном можуть забирати автівку і через це почала хвилюватися. Все-таки наша автівка записана на чоловіка, а без неї я, як без рук. Це по документах вона Віктора, а насправді на ній їжджу лише я.

Я звісно думала, що Віктор перепише на мене автомобіль, але такого я не очікувала.

Сьогодні дзвонить мені мій чоловік і каже: “Не переживай, в нас її  не заберуть, я переписав на кума”.

О-о знову цей кум, ні, щоб на дружину оформити, яка і готує, і прибирає, і за дитиною дивитися, так він на того Славка все оформив.

Мені вже той Славко поперек горла сидить. Я звісно ж сказала чоловіку, що не задоволена таким розкладом події, а він просто сказав: “Так, тема закрита. Я так вирішив і міняти нічого не буду”.

Як ви думаєте ну невже це нормально? І що це означає? Невже Віктор більше йому довіряє ніж мені?

Що порадите зробити?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page