Після цієї, не дуже приємної розмови, Назар сів у автівку і поїхав до моїх батьків. Вони як почули його історію, здивувалися. Як-не-як, а весь цей час я з Назаром була на їх очах. До того ж як він міг, адже жив на моїй території. Ні рушника, ні виделки він в хату не привіз. Мої батьки купили мені цю квартиру, і повністю облаштували від килима до холодильника.
Я довго перебирала чоловіками. Мені, як і кожній дівчині, хотілося вийти заміж раз і на все життя. Та все пішло не так, як би мені хотілося. Я вийшла заміж – та не вдало. Після розлучення залишилась з донькою на руках.
Олег пішов, не чекаючи навіть появи на світ дочки. Мені було важко, я лила сльози цілий рік, і ось зовсім випадково зі мною познайомився чоловік – моя мрія!
Я допомагала продавати автомобіль татові, а він скуповував старі авто. Ось і познайомились. Стали зустрічатися щодня, по годині, так як донечка була ще зовсім крихітною. Наша любов була просто, як в кіно. Доглядав Назар так, що навіть важко описати. Зустрічалися ми близько року, справа йшла до весілля, але одного дня лікарі повідомили цю погану новину. Це стосувалося самого Назара – але ми взялись за лікування…
Я не залишила його одного в цій ситуації, була з ним. Ми все пройшли разом. І розписалися! Настало довгоочікуване одужання! І лікар дозволив планувати дитинку, хоча надії і не було, говорив, буде диво, якщо у вас вийде. Вийшло. Привели на світ синочка, радості не було меж, але синочок не був здоровий, на жаль…
Через 2 місяці після всього цього Назар став звинувачувати мене в зраді і подав на розлучення. Сказати що я була здивована, нічого не сказати. Я доглядала за синочком і за коханим чоловіком, обидва в один час проходили лікування. Це неможливо описати словами. Ну яка може бути зрада. Чому саме так, я ніяк не могла зрозуміти.
Після всього Назар приїхав до моїх батьків, і пояснив, чому саме розлучається зі мною.
Батьки його не розуміли, вони ж нам подарували дім і обставили, а чоловік прийшов з одним утюгом. Після розлучення навіть і його забрав. Стільки було вилито на мене бруду і звинувачень, що я зруйнувала сім’ю, що мала інших чоловіків.
Я благала Назара одуматися, які чоловіки…! Я з двома дітьми, з його мамою, яка часто до нас навідувалася. Нікуди не виходжу, як це можливо. Він був непохитний.
Розлучилися. Тепер і аліменти платить копійки, як тільки починаю вимагати грошей, каже, віддавай сина, а синові і двох років немає, каже, у нього є жінка, яка готова таку дитину прийняти. От скажіть, чи нормальний мій колишній чоловік?
Думаю, це він мені “наставляв роги”, поки ми з сином на лікуванні були, як ви думаєте? І чи потрібно пробачити Назару?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
